Методологія соціально-економічного пізнання

3. загальнометодичні вимоги до підготовки рукопису наукового дослідження

Для дослідника досить важливо вміти не тільки здійснювати наукове дослідження й отримувати нові знання про досліджуване явище, але й належним чином оформляти їх у формі курсової та дипломної роботи, наукової статті та доповіді, монографії та дисертації.

Зрозуміло, що кожний автор сам вирішує, як розмістити той чи інший матеріал у рукопису аби досягти найбільш повного і переконливого розкриття свого творчого задуму. Водночас практика виробила певні стандарти, яких необхідно дотримуватися, особливо, коли готуються рукописи наукових статей, дисертацій, курсових, кваліфікаційних та дипломних робіт. Скажімо, згідно з постановою Президії ВАК України від 15 січня 2003 року №7-05/1 наукова стаття повинна мати такі елементи:

містити постановку проблеми у загальному вигляді та відображати її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями, тобто стаття має бути актуальною;

в ній має міститися аналіз найновіших досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячена означена стаття;

формулювання цілей статті (постановка завдання);

виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Таким чином, кожний з названих елементів наукової статті виконує певну функцію, без якої стаття не може бути повноцінною. Більше того, згідно з вимогами ВАК України, якщо хоч одна з названих вимог відсутня, стаття не повинна прийматися до друку у так званих фахових виданнях, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних досліджень.

Дещо інша композиція курсової, кваліфікаційної та дипломної роботи і дисертації. Для них обов'язковими елементами є титульний лист, зміст, вступ, розділи основної частини, загальні висновки, бібліографічний список. Крім того, в окремих випадках можуть бути додатки. Кожний із елементів рукопису курсової, кваліфікаційної та дипломної роботи або дисертації, так само як і кожний елемент наукової статті, має велике значення, оскільки виконує певну функцію. Титульний лист - це своєрідна візитна картка рукопису наукового дослідження. Він (титульний лист ) заповнюється виключно за встановленими правилами.

У верхньому полі титульного листа вказується повна назва вищого навчального закладу або наукової установи, де виконувалося наукове дослідження. Нижче на певній відстані вказується прізвище, ім'я та по батькові дослідника (у називному відмінку.) В середньому полі розміщується назва наукового дослідження. Причому дається вона без лапок і без слова «тема». Формулювати її слід по можливості коротко і так, щоб вона відповідала суті досліджуваного. Інколи автори наукових досліджень додають до назви (заголовка) рукопису ще й підзаголовок, який також має бути гранично коротким і не перетворюватися у новий заголовок. Після цього у правій половині титульного листа вказуються прізвище, ініціали, науковий ступінь та вчене звання наукового керівника. Внизу титульного листа дається назва населеного пункту, в якому виконувалося наукове дослідження, та рік написання рукопису (без слова "рік").

Зміст подається після титульного листа. Хоча трапляються випадки, особливо в монографіях, коли зміст розміщується в кінці рукопису. У змісті наводяться заголовки і ті підзаголовки, які виокремлені з тексту, а також вказуються сторінки, на яких означені заголовки та підзаголовки -розміщені. Останнє слово кожного заголовка і підзаголовка з'єднується крапками з відповідним йому номером сторінки у кінці правого поля змісту. Досить важливою складовою рукопису наукового дослідження є вступ. В ньому обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета, завдання, об'єкт і предмет наукового дослідження, зазначаються методи дослідження, теоретична і практична цінність отриманих результатів.

Кожний із названих елементів вступу в певній мірі характеризує тему, а тому й заслуговує більш докладного розкриття. Сказане передусім стосується такого елементу, як актуальність. Тема будь-якої наукової роботи (курсової, дипломної, дисертації) має бути актуальною, тобто торкатися проблемної ситуації, що потребує вирішення. Висвітлення актуальності в залежності від загального обсягу рукопису наукового дослідження може займати від однієї" до кількох сторінок машинописного тексту ( у дисертації). Найчастіше з'ясування актуальності здійснюється в процесі короткого огляду літератури, завдяки якому є можливість встановити, наскільки дана тема розкрита іншими авторами, які саме аспекти не розкриті і вимагають подальшого розроблення. Після цього доцільно сформулювати мету і завдання даного дослідження та визначити його об'єкт і предмет (про них говорилося дещо раніше). У вступі доцільно також зазначити методи, за допомогою яких добувалися нові знання про об'єкт дослідження. На завершення вступу варто дати характеристику основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних) та вказати методологічні засади здійсненого наукового дослідження.

Розділи основної частини рукопису наукового дослідження повинні розкривати його тему, логічно й аргументовано узагальнювати результати. При цьому вважаємо за доцільне звернути увагу на необхідність кожен розділ рукопису супроводжувати короткими висновками. Причому є певна відмінність між висновками до розділів теоретичної та експериментальної частин дослідження. У висновках до розділів теоретичної частини дослідження мають бути відображені основні результати, їх новизна, достовірність та практична цінність. Висновки до розділів експериментальної частини дослідження повинні містити коротку суть експерименту, його результати, характеристику новизни і відповідності теоретичних результатів результатам експерименту, практичну цінність отриманого результату.

Важливою складовою наукового дослідження є загальні висновки. Вони містять виклад отриманих підсумкових результатів та констатацію факту відповідності цих останніх меті і завданням наукового дослідження. В них дослідник показує ті нові теоретичні знання про об'єкт, яких він домігся в процесі дослідження, а також аргументує практичну цінність отриманих результатів. Слід мати на увазі, що до формулювання загальних висновків необхідно ставитися дуже відповідально, оскільки по них оцінюють рівень професійної зрілості та наукової кваліфікації дослідника

Бібліографічний список як складова рукопису наукового дослідження - (курсової, кваліфікаційної, дипломної та дисертаційної роботи ) становить собою опис джерел, на які дослідник посилається в тексті дослідження. Хотіли б звернути увагу на дві помилки, які найчастіше допускають молоді дослідники стосовно бібліографічного списку. По-перше, багато хто не робить посилань на джерела, з яких використані ті чи інші матеріали, цифри та факти. По-друге, дуже часто до бібліографічного списку заносяться праці, з якими автор не працював. Такі огріхи свідчать про низький рівень наукового дослідження.