Методологія соціально-економічного пізнання

1. особливості підготовки та оформлення малих за обсягом наукових праць

Першою спробою студента виявити свої задатки до наукової творчості здебільшого виступає реферат. Його пишуть, як правило, всі студенти під час вивчення економічних дисциплін. Виступають з ними на семінарських заняттях. Інколи доводиться писати реферати і по закінченню ВНЗ -наприклад, при вступі до аспірантури або при складанні кандидатських іспитів (в разі відсутності наукових публікацій).

Реферат — короткий виклад змісту якогось документа, праці чи їх сукупності.

Обсяг реферату визначається специфікою теми і змістом матеріалу, кількістю відомостей, їх науковою цінністю або практичним значенням. Його обсяг становить 20-24 сторінки машинописного тексту.

За структурою реферат містить вступ, кілька розділів, висновки та літературу.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на соціально-економічні потреби суспільства.

У першому розділі, як правило, наводяться основні теоретичні дослідження з теми, зазначається, хто з учених минулого вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються недостатньо досліджені питання, вказується потреба у їх дослідженні.

У наступних розділах дається поглиблений аналіз сучасного стану досліджуваного явища Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, їх зв'язку з практикою. Висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції самого автора.

До списку літератури включають ті публікації, якими користувався автор. Бажано, щоб це були найновіші публікації - монографії та наукові статті.

Досить часто дослідникам доводиться готувати тези наукової доповіді (повідомлення).

Тези являють собою чітко і послідовно сформульовані основні ідеї, думки та положення наукової доповіді, повідомлення, статті та іншої наукової праці. Вони містять матеріали, положення, категорії, які автор вперше вводить у науковий обіг.

Обсяг тез становить, як правило, 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Можливий і інший обсяг, якщо його визначать організатори конференції або семінару, на яких автор збирається виступати з доповіддю чи повідомленням.

При підготовці тез наукової доповіді слід дотримуватися таких правил:

правильно (згідно вимог) розмістити прізвище автора та його ініціали; при необхідності вказати інші дані, які доповнюють відомості про автора (студент, аспірант, викладач, місце роботи або навчання);

чітко сформулювати назву тез доповіді, яка має відображати головну ідею, думку, положення (2-5 слів);

в тезах має бути забезпечена така послідовність: актуальність проблеми; стан розробки проблеми (перелічуються вчені, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявність проблемної ситуації необхідність у її вивченні, вдосконаленні з огляду н сучасний стан її розробки, втілення; основна ідея, положення, висновки дослідження, якими методами це досягається; основні результати дослідження, їх значення для розвитку теорії та (або) практики.

Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко, часто опускається цифровий, фактичний матеріал.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється в одному або кількох реченнях.

Тези наукової доповіді чи повідомлення, публікуються, як правило, до початку роботи наукової конференції чи симпозіуму. По завершенню роботи того чи іншого наукового форуму можуть публікуватися кращі доповіді та повідомлення в повному обсязі.

Наукова доповідь - становить собою публічно викладену наукову проблему. Доповідь включає в себе: вступ, основну частину і висновки. У вступі обґрунтовується стан досліджуваної проблеми та необхідність ЇЇ розгляду в сучасних умовах. В основній частині розкриваються основні ідеї, які висуває автор у розвиток вже існуючих поглядів. У висновках формулюються рекомендації та пропозиції, реалізація яких, на думку автора, допоможе вирішити досліджувану проблему. Якщо наукова доповідь готується на основі опублікованих тез, то автор, виступаючи на науковому форумі з доповіддю чи повідомленням може посилатися на тези і спинятися лише на основних, дискусійних ідеях.

Щоправда, бувають випадки, коли спочатку готується повний текст доповіді, а на конференції у скороченому (тезовому) вигляді ознайомлюють з нею присутніх. Обсяг доповіді становить 6-Ю сторінок машинописного тексту. Якщо доповідь вкладається у 4-5 сторінок, то вона називається повідомленням.

Серед багатьох видів наукових публікацій найбільш часто використовується стаття.

Наукова стаття - наукова праця, що містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює якусь окрему проблему та фіксує науковий пріоритет автора.

Рукопис статті, як правило, містить повну назву роботи, прізвище та ініціали автора, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури.

Хоча стаття, як правило, не поділяється на розділи та підрозділи, все ж таки умовно в її тексті можна виділити такі необхідні елементи: постановку проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття; формулювання цілей статті, тобто постановка завдання; виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Про ці елементи слід пам'ятати кожному, хто готує статтю. Передусім, це важливо знати тим, хто працює над дисертаційними дослідженнями, оскільки Вища атестаційна комісія (ВАК) України в разі відступу від означених вимог не включить статтю до числа тих, що містять результати дисертаційних досліджень.