Методологія соціально-економічного пізнання

Якщо курсова, кваліфікаційна та дипломна роботи є навчально-дослідницькими, то дисертації (кандидатська і докторська) є науково-дослідницькими. Як відзначається у "Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань", дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати і наукові положення, характеризується єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку. Дисертація, що має прикладне значення, додатково до основного тексту повинна містити відомості та документи, що підтверджують практичне використання отриманих автором результатів (впровадження у виробництво, достатню дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних і якісних показників, суттєві переваги запропонованих технологій, зразків продукції, матеріалів тощо), а дисертація, що має теоретичне значення - рекомендації щодо використання наукових висновків.

В нашій країні розрізняють два види дисертацій: кандидатські і докторські. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук є кваліфікаційною науковою працею обсягом основного тексту 6,5 - 9 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту. Вона повинна містити результати проведених автором досліджень та отримані ним нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для економічної науки. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук є кваліфікаційною науковою працею обсягом основного тексту 15-17 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту. Вона повинна містити раніше не захищені наукові положення та отримані автором нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему.

Кандидатська (докторська) дисертація, як і будь-яке інше наукове дослідження, виконується у кілька взаємопов'язаних етапів, кожний з яких вимагає від дослідника сумлінного та відповідального ставлення. Про це слід пам'ятати в першу чергу тим, хто приступає до підготовки кандидатської дисертації. Адже здобувач наукового ступеня кандидата наук до цього мав справу головним чином з написанням навчально-дослідницьких праць, вимоги до яких менш жорсткі у порівнянні з тими, що висуваються до науково-дослідних робіт.

Першим етапом у написанні дисертації є вибір теми дослідження. Правильно вибрати і сформулювати тему означає:

безпомилково визначити її актуальність, новизну та перспективність;

врахувати наявність теоретичної бази, можливість виконання дослідження в даній організації та можливість отримання при впровадженні вагомих соціально-економічних результатів.

Тема дисертації має бути тісно пов'язана з напрямами основних досліджень наукової установи або організації, де вона виконується (інститут, факультет, кафедра), а також з державними науковими планами та програмами. При виборі теми дисертації слід брати до уваги тематику кваліфікаційної, дипломної роботи здобувача, досвід виступів на наукових конференціях та семінарах фахівців з науковими доповідями чи повідомленнями, рівень знання іноземних мов, комп'ютера тощо.

Вибір теми дисертації включає кілька підходів, зокрема:

вивчення тематики наукових планів і програм організації, де виконується робота;

ознайомлення з каталогами захищених дисертацій, монографій, статей з конкретної теми;

оцінювання відомих наукових рішень за допомогою нових методів або з нових теоретичних позицій.

Вибір теми завершується формулюванням назви дисертаційного дослідження. Назва дисертації має бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішуваної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дисертаційного дослідження і його завершеність. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію. Слід також уникати назв, що починаються зі слів: "Дослідження питання...", "Дослідження деяких шляхів...", "Деякі питання...", "Матеріали до вивчення...", "До питання..." та ін., в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми. Назва дисертації повинна відповідати за змістом відповідній спеціальності і галузі науки. Назва дисертації згодом може коригуватися, навіть в кінці роботи над нею.

Вибрана тема дисертації підлягає затвердженню на засіданні кафедри та вченої ради вищого навчального закладу або наукової установи. До затвердження теми дисертант готує пояснювальну записку, тобто розгорнутий план-конспект дисертації, який у стислому вигляді відтворює основний зміст її частин: актуальність теми, мету, завдання і структуру дисертації. Одночасно із затвердженням теми дослідження призначається науковий керівник для здобувача ступеня кандидата наук або науковий консультант для виконавця докторської дисертації.

Після вибору теми здобувач розробляє індивідуальний план роботи над дисертацією. Він регламентує послідовність і термін роботи над окремими етапами написання дисертації і включає робочий план і план-проспект дисертації, в яких фіксуються послідовність і зміст розділів та підрозділів дисертації.

Маючи означені плани і виконавши досить об'ємну підготовчу роботу щодо пошуку, накопичення та обробки наукової інформації, здобувач приступає до написання дисертації. При цьому він повинен пам'ятати, що дисертація характеризується строго визначеною структурою. У разі відступу від неї спеціалізована вчена рада не прийме дисертацію до захисту. Структура дисертації включає в себе титульний аркуш, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основну частину (кілька розділів), висновки, список використаних джерел і додатки (за необхідності).

Титульний аркуш заповнюється за строго визначеними правилами, встановленими ВАК. Дотримання їх не вимагає особливих зусиль здобувача.

Зміст подається на початку дисертації після титульного аркуша і оформляється так само, як і зміст курсової (кваліфікаційної, дипломної) роботи.

Перелік умовних позначень подається за необхідністю і розміщується перед вступом. Перелік друкують двома колонками: зліва за абеткою дається скорочення, справа - їх повне тлумачення. Якщо в дисертації скорочення або спеціальні позначення, символи тощо повторюються два - три рази, то перелік не складають, а наводять тлумачення "їх при першому згадуванні.

Вкрай відповідальною частиною дисертаційного дослідження є вступ. В ньому розкриваються такі аспекти, як сутність і сучасний стан наукової проблеми, її значущість і необхідність проведення дослідження, актуальність вибраної теми та її зв'язок з науковими планами і програмами, мета і завдання дослідження, наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення, особистий внесок здобувача, апробація результатів дисертації, публікації автора за темою дослідження.

Актуальність теми означає її важливість, значущість для даного етапу розвитку економічної науки та для її розвитку у майбутньому.

Висвітлення актуальності теми дослідження буде цілком достатнім, якщо воно включатиме такі складові: - сутність проблеми дослідження;

соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення в умовах України;

значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва;

значення для створення нових напрямів певної галузі науки;

вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві;

відмінність у розв'язанні проблеми в порівнянні з відомими розв'язаннями;

зв'язок теми дисертації з науковими програмами та планами науково-дослідної роботи організації, де виконана робота.

Важливою складовою вступу є мета дослідження. Вона становить собою той кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Мета повинна узгоджуватися з назвою дисертації і визначати очікувані результати й основні шляхи, способи, методи їх досягнення. Мета дисертації, як і будь-якого іншого дослідження, реалізовується через конкретні завдання, які ставить дисертант. Завдання формулюються у формі переліку певних дій: "проаналізувати ...", "вивчити ...", "з'ясувати..." тощо.

Про об'єкт і предмет наукового дослідження говорилося дещо вище, а тому в даному випадку немає потреби повертатися до них. Щоправда, варто нагадати, що не слід ототожнювати ці категорії, оскільки об'єкт дослідження - це явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження - це теоретичне відтворення суттєвих зв'язків і відношень, які підлягають безпосередньому вивченню у даній дисертації. Об'єкт і предмет дисертаційного дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Кожне дослідження чогось варте лише тоді, коли характеризується науковою новизною. Наукова новизна розкриває основну наукову концепцію автора, дає наукове пояснення його досліджень шляхом розвитку раніше сформульованих ідей, відкриття нових економічних законів, явищ та закономірностей, наукове обґрунтування нових методів і способів господарювання тощо.

Важливою складовою вступу є формулювання практичного значення одержаних результатів. Саме за цим критерієм оцінюється науковий результат дисертанта, встановлюється суспільна значущість наукового дослідження. Дисертація в галузі економічних наук може мати як теоретичне, так і практичне значення. Впровадження результатів у практику означає публікацію основних положень та висновків дослідження у вигляді монографій та наукових статей, апробацію на наукових конференціях у вигляді доповідей та повідомлень, підготовку наукових розробок для використання у навчальному процесі в освітніх закладах, використання результатів дисертаційного дослідження для підготовки загальнодержавних і регіональних програм соціально-економічного розвитку, а також для підготовки нових нормативних та методичних документів.

Оскільки кожний дисертант претендує на присудження йому наукового ступеня, в дисертації має бути відображений його особистий внесок у розв'язання наукової проблеми. Причому робити це слід досить коректно, аби не приписати собі заслуги і досягнення науковців, які є співавторами ідей чи розробок. Об'єктивна оцінка внеску автора та його співавторів дається у висновку організації, в якій виконувалася дисертація. Слід мати на увазі, що у разі використання чужого матеріалу без посилання на автора та джерело дисертація знімається з розгляду без права її повторного захисту.

У вступі також вказується, де відбувалася апробація результатів дисертації. Передусім варто вказати на наукові конференції та семінари, на яких дисертант виступав з доповідями чи повідомленнями. Крім того, слід вмістити відомості про основні публікації здобувача та зазначити, наскільки повно вони відображають результати і висновки дисертації. У кінці вступу розкривається та аргументується структура дисертації.

Як бачимо, вступ є досить важливою складовою дисертації. Він дає уяву і про те, як виконувалася, вибудовувалася дисертація і які найважливіші цілі вирішує.

Повний зміст дослідження подається в основній частині дисертації, тобто в її розділах. Кожний розділ бажано закінчувати формулюванням висновків, що випливають з наведених у ньому наукових і практичних результатів. Зміст розділів має відповідати темі, дисертації і повністю її розкривати. Досягти цього найкраще можна тоді, коли кожний розділ виконуватиме певну функцію. У першому висвітлюються методика і методологія дослідження, робиться огляд зробленого попередниками дисертанта.

У наступних розділах автор викладає результати своїх власних досліджень, висвітлює те нове, що він вніс у розробку проблеми. В останньому розділі зіставляються результати експериментальних досліджень з теоретичними, визначаються можливості впровадження наукових результатів та перспективи подальшої розробки проблеми.

Після основної частини дисертації подаються висновки. Вони відображають головні наукові результати, отримані дисертантом особисто. Висновки виносяться на захист. По них можна судити, наскільки повно реалізовано мету дослідження.

Завершується дисертація списком використаних джерел. Він оформляється так, як і список джерел дипломних робіт.

Основні вимоги до дисертації встановлює ВАК України (Див. Додаток А). їх дотримання - гарантія успішного захисту дисертації та присудження наукового ступеня кандидата (доктора) економічних наук.