library.if.ua

Страхова справа (2002)

3. порядок надходження та використання засобів загальнообов'язкового державного соціального страхування

Страхові внески на державне соціальне страхування нараховуються на фонд оплати праці та інші | виплати, в тому числі в натуральній формі, які підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян.

Не нараховуються внески на такі види виплат працівникам:

вихідна допомога при звільненні;

компенсація за невикористану відпустку; вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників квартир, комунальних послуг, палива, проїзних квитків;

дивіденди за акціями;

неоподаткована сума матеріальної допомоги;

виплати з коштів фонду соціального страхування України і Пенсійного фонду України (крім коштів на оплату праці);

допомога сім'ям з державного та місцевих бюджетів та деякі інші виплати.

Основні джерела коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це внески роботодавців та застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів для соціального страхування передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з кожного його виду визначається, виходячи з того, які види соціального захисту вони повинні забезпечувати:

надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених законодавством;

фінансування заходів спрямованих на попередження виникнення страхових випадків;

створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

покриття витрат страховика, пов'язаних із здійсненням загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюється Верховною Радою України у відсотках:

для роботодавців — до суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;

для фізичних осіб — до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.

Джерела та порядок формування коштів цільових страхових фондів для забезпечення осіб, які повністю або на певний час звільняються від сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначаються законами України з окремих видів обов'язкового державного соціального страхування.

Форми використання засобів соціального страхування:

грошові виплати;

пільги;

фінансування послуг.

Виплати і пільги за своїм функціональним призначенням можуть бути представлені двома групами:

виплати і пільги, отримання яких зумовлене участю людини в суспільній праці та економічними характеристиками самої праці (трудовий стаж, умови праці, величина заробітної плати);

виплати та пільги, які покликані зменшити негативний вплив певних соціальних факторів (виплати інвалідам війни, непрацездатним від народження, малозабезпеченим сім'ям з дітьми, затрати на протезування, навчання та працевлаштування інвалідів тощо).

Виплати та пільги мають дві основні форми:

грошові виплати (пенсії та грошова допомога);

безплатні та пільгові послуги.

Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата для забезпечення громадян у старості на випадок повної або часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності. Пенсійні виплати мають страхову природу. Трудящі, їхні сім'ї і, з настанням страхового випадку, ті, що з огляду на обставини не брали участі в трудовому процесі, а за законом мають право на пенсійне забезпечення, отримують його із спеціального Пенсійного фонду, який створюється за рахунок внесків страхувальників до Фонду соціального страхування.

Величина ресурсів соціального страхування, спрямованих на пенсійне забезпечення, визначається демографічними та економічними чинниками.

До демографічних чинників відносять:

середню тривалість життя та її динаміку;

кількість людей пенсійного віку;

чисельність працездатного населення і т. ін. До економічних чинників відносять:

економічний стан країни в цілому;

співвідношення рівнів заробітної плати та пенсії;

надбавки за стаж, умови роботи тощо;

наявність та питома вага осіб, котрі мають право на пільги при визначенні рівня пенсійного забезпечення тощо.

Залежно від причини, що обумовлює право на отримання пенсії, розрізняють трудові та соціальні пенсії.

Трудові пенсії: за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника, за вислугу літ.

Соціальні пенсії призначаються непрацездатним громадянам, котрі не мають права на трудову пенсію.

Право на отримання трудової пенсії мають особи з певним стажем суспільно-корисної роботи за умови сплати відповідними підприємствами та організаціями страхових внесків до Державного пенсійного фонду.

Розмір трудової пенсії, як правило, порівнюється із заробітком у минулому і встановлюється у відсотках до нього на загальних або пільгових засадах.

Розмір соціальних пенсій, що сплачуються непрацездатним громадянам, якщо у них немає права на трудову пенсію, визначається за категоріями у відсотках до мінімальної пенсії за віком.

Наявність соціальних пенсій дає змогу охопити державним соціальним страхуванням усіх громадян, гарантувати їм мінімальний рівень матеріального добробуту незалежно від наявності трудового стажу.

Виплати на допомогу — гарантовані грошові виплати при тимчасовій перерві в роботі, а також компенсації підвищення виплат, спричинених певними подіями. їх поділяють на дві групи:

виплати з тимчасової непрацездатності у зв'язку з доглядом за дитиною, вагітністю та пологами;

виплати у зв'язку з народженням дитини, виплати на похорони працівникам або членам сім'ї.

Виплати на дітей малозабезпеченим сім'ям не входять до жодної з груп, оскільки вони залежать від рівня доходів сім'ї.

Виплати з безробіття — здійснюються за рахунок фондів соціального страхування та позабюджетних фондів сприяння зайнятості.

Головне призначення цієї виплати — недопущення різкого падіння доходів працівників, що тимчасово втратили роботу.

Розмір виплат з безробіття встановлюється у відсотках від заробітної плати і становить не менше 1/2 її величини за останнім місцем роботи.

Фінансування послуг, що здійснюються по лінії соціального страхування, спрямоване на задоволення потреб певних груп непрацездатних громадян, зокрема:

утримання будинків-інтернатів для дітей та громадян похилого віку;

покриття затрат на лікування та відпочинок престарілих і інвалідів;

працевлаштування інвалідів;

протезування та надання інших медичних послуг;

оплата пільг.

Із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення (ст. 25 Основ):

1)пенсійне страхування, яке включає:

виплати пенсії за віком, за інвалідністю внаслідок загального захворювання (в т. ч. каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

допомогу на поховання пенсіонерів;

2)медичне страхування:

діагностика та амбулаторне лікування;

стаціонарне лікування;

надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення;

профілактичні та освітні заходи;

забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо важкі операції або мають хронічні захворювання.

Обсяг послуг, що надаються за рахунок коштів обов'язкового медичного страхування, визначається базовою та територіальними програмами обов'язкового медичного страхування, які затверджуються в порядку, встановленому законодавством;

3)страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною).

допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

допомога у зв'язку з народженням дитини та доглядом за нею;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

забезпечення оздоровчих заходів;

4)страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

превентивні заходи щодо попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових зобов'язань;

пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

допомога на поховання осіб, померлих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

5)страхування від безробіття включає:

допомогу з безробіття;

відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

матеріальну допомогу безробітному та членам його сім'ї;

дотацію роботодавцю для створення робочих місць;

допомогу на поховання безробітного.

Доповнення переліку форм матеріального забезпечення та соціальних послуг, які надаються особам за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, можуть здійснюватись законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Підставами для призупинення виплат і надання соціальних послуг можуть бути:

призначення виплат та надання послуг на підставі документів, що мають недостовірну інформацію;

спричинення страхового випадку діями, які вимагають кримінальної відповідальності;

спричинення страхового випадку навмисними діями особи;

невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування;

інші випадки, передбачені законодавством України.