library.if.ua

Страхова справа (2002)

4. cистеми оцінок та методи обмеження ризиків іноземних інвестицій

Ситуацію в країні, яку оцінює іноземний (і національний) інвестор з погляду своїх інтересів, називають інвестиційним, кліматом. Він складається з багатьох факторів ризику, що об'єднуються в певні групи. Кожний чинник має свою частку й оцінюється в балах. У зв'язку з цим стає можливим кількісне оцінювання як окремих груп ризику, так і інвестиційного клімату в цілому. Загальна оцінка визначається як середньозважена за трьома групами.

Рівень ризику спеціалістами в різних країнах оцінюється неоднаково. Московська аналітична лабораторія "ВЕДИ — ЦЭМИ" застосовує 10-бальну шкалу оцінювання ризику, де 1 — найкраща оцінка, а 10 — найгірша. Всі фактори ризику за цією системою зводять у три групи:

соціально-політична ситуація в країні та перспективи її розвитку;

внутрішньоекономічна ситуація та її перспективи;

зовнішньоекономічна діяльність та її перспективи.

Як приклад наведемо інформацію стосовно кількісної оцінки рівня соціально-політичного ризику для інвесторів, котрі збираються спрямовувати свій капітал в економіку України, станом на 1 квітня 1995 p. (табл. 3).



Наведені в табл. З дані свідчать: найбільшу небезпеку для іноземного інвестора в Україні станом на 1 квітня 1995 р. в структурі соціально-політичної обстановки становили ризики, пов'язані з різким розшаруванням у суспільстві, що зумовило нестабільність уряду. Загальний рівень соціально-політичного ризику становить 6,77, а це свідчить про незначну привабливість України для іноземних інвесторів.

Ми розглянули одну із систем кількісного оцінювання інвестиційного ризику в найзагальнішому плані.

Досить поширеною в СІЛА є система "International Business Company USA (Publications) — Inc". Вона виділяє такі групи ризиків:

політичні;

фінансових транспортів;

експорту;

прямих інвестицій.

Групи ризиків оцінюються за 12-бальною системою від "А+" (найкраща оцінка) до "С" (найгірша). Загальна оцінка не виводиться.

Деякі американські, а також німецькі фірми використовують систему економічного оцінювання інвестиційних ризиків "BERI". Ця система дає кількісну оцінку як окремого, так і зведеного ризику, оцінюючи їх за 100-бальною шкалою, де 100 балів — найкраща оцінка.

Оцінювання ризиків — справа надзвичайно важлива для будь-якого інвестора. Для іноземного інвестора її значимість зростає, оскільки, потрапляючи в незнайоме середовище, він важче орієнтується, ніж вітчизняний інвестор. Саме тому для нього важливо знати недоліки та переваги різних систем оцінювання інвестиційного клімату. Аналізуючи фактори ризику, доцільно приділяти особливу увагу тим чинникам, з якими інвестор буде стикатися найчастіше і які мають найсильніший вплив на його інтереси.

Усі наведені системи недостатньо конкретні та слабко спеціалізовані за галузями, в які фірма прагне інвестувати капітал. І, зрештою, підбір факторів ризику і частка їх у будь-якій системі завжди містять у собі елемент суб'єктивного.

Отже, системи оцінок інвестиційних ризиків не забезпечують потенційному інвестору можливості уникнути небезпеки. Вони покликані допомогти йому на початковій стадії інвестиційного проекту при вирішенні проблеми прийняття рішення стосовно того, "куди" (в яку країну, галузь і т. п.)» "як" (спосіб проникнення на ринок) та "коли" (залежно від тривалості проекту) слід чи не слід спрямувати свій капітал.

Інвесторам, які вже діють за кордоном, важливо знати системи оцінок для вирішення проблем: варто чи не варто розширювати свою діяльність на певному ринку, збут якої продукції слід планувати, варто залишатись на цьому ринку чи ні.

Управління ризиком передбачає застосування певних обмежувачів збиткового впливу ризику на інвестиційний проект.

До методів обмеження ризиків відносять:

1.Підвищення вартості проекту на величину премії за ризик. Наприклад, якщо рівень інвестиційного ризику дорівнює за 10-бальною системою 1 — 2балам, а за 100-бальною — 90—100 балам, то інвестор у вартість інвестиційного проекту не закладає премії за ризик. У міру зростання ризику від 2 до 3 балів (за 10-бальною системою) або від 80 до 90 балів (за 100-бальною) реальну ставку дисконту збільшують, як правило, на 3 процентні пункти. За умови, що рівень ризику перевищує 5 балів (менший 60 балів), додають 11 процентних пунктів дисконту і т. д.

Корекція ставки здійснюється двома методами:

додаванням премії за ризик до вартості початково авансованого капіталу;

додаванням його до внутрішньої норми дохідності.

2.Створення (або розширення) резервного фонду як страховки від можливих втрат в інвестиційній діяльності.

3.Страхування політичного ризику через державні та напівдержавні організації. Під егідою Світового банку діє Багатостороння агенція з гарантування інвестицій, членом якої є й Україна. Наша держава має угоди із зарубіжними країнами про заохочення і взаємний захист капітальних вкладень.

Підбір такого проекту, який вкрай потрібний стороні, що приймає.

Диверсифікація ризику через розпорошення портфеля і т. ін.

Оцінюючи ситуацію на інвестиційному ринку України, слід зазначити, що вона досить складна. Однак у процесі упорядкування правового поля діяльності всіх суб'єктів та інститутів ринку для інвестиційної діяльності буде створено значно більше механізмів захисту інтересів як вітчизняних, так і іноземних інвесторів.