Основи менеджменту (2014)
7.1. Методологія стратегічного менеджменту: суть, принципи
Із зміною стратегічних параметрів виробництва продукції і надання послуг обов'язково змінюються параметри майбутньої поведінки організаційної системи та всіх її складових. Крім головної стратегії, формуватимуться стратегії управління, Маркетингу, фінансів, розвитку робочої сили, загально- і внутрісистемної комунікації, відносин власності та ін. Ця збалансована єдність елементів і стратегій забезпечить стабільність функціонування організаційної системи у зовнішньому конкурентному середовищі.
Отже, стратегія якформа прояву управлінськоїдіяльності має об'єкто-вий і функціональний характер. Вона безпосередньо пов'язана із загальною внутрісистемною ситуацією і об'єктом впливу. Варіанти взаємодії джерел виникнення ситуації з об'єктом впливу різні. Вплив може бути регулюючий, адаптивний і такий, що утворює середовище (зовнішній і внутрішній).
Стратегічний менеджмент — це система нових прийомів, інструментів філософії в управлінській діяльності, яка зорієнтована на загальносистемний інтерес. її основою є стратегічне планування, яке охоплює зовнішньо- і внутрісистемне середовище.
Існують різні підходи до стратегій, стратегічного менеджменту та планування.
Б. Тейлор, спеціаліст із стратегічного планування, виділяє різні його види. Він розглядає стратегію як:
систему всеохоплюючого контролю, що пов'язана з формуванням і розподілом ресурсів;
спосіб для впровадження нововведень;
форму стратегічного управління для зміцнення організації, кваліфікаційного потенціалу кадрів;
форму вирішення конфліктних ситуацій між групами інтересів як всередині бізнесу, так і за його межами;
Стратегії поділяються на загальні та специфічні. Перші охоплюють генеральні, ключові напрями розвитку організаційної системи. Вони визначають генеральну лінію майбутньої поведінки організації з урахуванням змін зовнішнього середовища. Це досягається в умовах сегментації ринку, різних видів стратегічних зон господарювання (базових і дивер-сифікованих). Специфічні стратегії охоплюють напрями розвитку підсистем організаційної системи. Вони забезпечують реалізацію загальної стратегії організації.
В економічній літературі правила стратегій класифікують за чотирма основними групами.
Правила, які використовуються в системі управління при оцінці результатів діяльності організаційного формування системи менеджменту. За їх допомогою визначають критерії оцінок, обґрунтовують якісну і кількісну сторони цих критеріїв. Першу прийнято називати орієнтиром, а другу - завданням. Орієнтир - це певна мета, яку прагне досягти система управління, використовуючи стратегії. Орієнтир і стратегія діалектично взаємопов'язані.
2. Правила стратегії бізнесу, або продуктивно-ринкової стратегії. Вони дають відповідь на запитання: що випускати і яка повинна бути структура виробництва? Які потрібно використовувати технології? Куди і кому збувати свої товари? Які сегменти ринку обслуговувати? Ці правила охоплюють управлінську діяльність, зорієнтовану на зовнішнє середовище і покликану забезпечити задоволення загальносистемних потреб.
Правила внутрисистемного характеру в сукупності форліую/пь внутрісистемну концепцію організації. Згідно з ними, виділяють внутрісистемні комунікації (організаційні, інформаційні, економічні відносини, відносини відповідальності тощо).
Правила повсякденної оперативної діяльності управлінських працівників у системі менеджменту.
Для прикладу можна розглянути деякі правила вибору стратегій, які були випробувані менеджерами:
Розглядайте стратегію як вираз інформаційного опортунізму.
Припустіть, що сприятливі можливості виникають не один раз, а часто.
Сформулюйте загальний напрям, а не загальну стратегію.
Дотримуйтесь "загального курсу і зигзагоподібної доріжки".
Ретельно продумайте початковий напрям, але зберігайте простоту і загальний характер його визначення.
Розглядайте оновлення і стратегію як ряди послідовних наближень до майбутнього.
Ніколи не робіть щось одне окремо.
Усвідомте, що будь-яке ділове рішення повинно бути вірогідним.
Розглядайте інформацію як важливу стратегічну перевагу.
Довіряйте чуттю.
Усвідомте цінність досвіду.
Пам'ятайте, що планування служить багатьом цілям.
Розглядайте стратегію, здібність і набуття навиків як одне і те ж. У системі управління використовують й інші правила. Вони дозволяють правильно підійти до обгрунтування стратегій і механізмів їх реалізації. Дуже важливо не помилятися у виборі ефективної стратегії серед усіх можливих.