Основи менеджменту (2014)

П.О. Вяземський писав: "Мистецтво подобатися є таємниця, яка дарується природою або викрадається наполегливим зусиллям, в обох випадках гідна поваги та заздрості". Багато явищ, які століттями вважалися непередбаченими і таємничими, стають в теперішній час об'єктами не просто міркувань, а наукових досліджень.

Чарівність! Хто не хотів би нею володіти! Багато хто з нас намагається, а деякі безперечно нею володіють. Інші бувають іноді такі чарівні, але зовсім непоказні. Але своєю чарівністю ми можемо управляти. Є навіть така професія, предметом якої є створення чарівного образу, який приваблює особистості та притягає. Називається ця професія - іміджмейкер. Мета іміджмейкера — створення іміджу.

Імідж в перекладі з англійського — "образ". Це візуальна привабливість особистості. Деякі улюбленці долі володіють нею "від Бога". Але, як правило, багато хто знаходить симпатії людей завдяки мистецтву самопрезен-тації та самоподання.

Сучасні політики і бізнесмени дедалі частіше звертаються до послуг іміджмейкерів. Без них не обходиться жодна кінозірка. Але можна створити імідж не користуючись послугами спеціалістів.

Образ — одна з основних категорій психології. Коли ми говоримо про імідж як образ, то в основному маємо на увазі два аспекти образу: формування уявлень про внутрішні категорії через зовнішні і спонукальна (мотиваційна) сила образу. В цьому розумінні імідж може бути не тільки у людини, але й у товару, фірми, ідеї.

Існування в психіці людини механізму ідентифікації — приписування собі або іншому бажаних якостей на підставі окремих зовнішніх ознак - є поясненням можливості створення іміджу.

Вдалий імідж - це здатність переконати оточуючих, що носій цього іміджу є втіленням в собі ідеальних якостей, які вони бажали б мати, коли б були на місці цієїлюдини.

Поняття іміджу містить в собі не тільки природні властивості особистості, але й спеціально напрацьовані: воно пов'язане як з зовнішнім виглядом, так і з внутрішнім змістом людини, її психологічним типом, риси якого відповідають запитам часу і суспільства. Але подані ці компоненти в загальних характеристиках людини: в її поведінці, манері розмовляти, стилі одягу, оформленні інтер'єрів будинку й офісу. Іміджування — це свого роду маніпулювання зовнішніми характеристиками з метою створення сприятливого враження. Мистецтво і техніка створення образу полягає в тому, щоб зрозуміти, що є привабливим для інших, пізнати самого себе і привести у відповідність з цим свої зовнішні оболонки.

Самопізнання своєїдуховності є однією з вихідних умов підготовки до створення собі гідного іміджу. Спробуйте у вільний час поставити собі такі десять питань і дати на них відверту відповідь у письмовій формі, докладно обґрунтовуючи свою відповідь:

Мої пріоритетні моральні цінності?

Мої стійкі особисті завдання?

Мої щоденні звички?

Я завжди використовую свою схему поведінки?

Скільки ласкавих слів я можу написати про своїх батьків?

Скільки у мене друзів?

Чи викликаю я симпатію у своїх товаришів по роботі (навчанню)?

Як часто звертаються до мене за порадою або допомогою?

Чи називають мене милосердним?

Яка моя реакція при вигляді дитини, що плаче?

Всього лише десять запитань, але відверті відповіді на них дадуть достатню інформацію для роздумів тим, хто бажає володіти гідною "Я"-концепцією, яка надає життю мажорне відчуття. Люди з подібним відчуттям прокидаються вранці з посмішкою, отримують задоволення від прогулянки у будь-яку погоду, не роблять з їжі культу, з ними легко спілкуватися.

Духовно здорові особистості скоріше досягають успіху у створенні привабливого іміджу. Проте духовність сама по собі не гарант успіху особистості. Є багато талановитих і порядних людей, які не змогли себе реалізувати, захопити своїми ідеями інших. Бути чарівним — свого роду мужність. Немало проблем чарівним людям завдають заздрісники і суперники. У життєвій боротьбі неминучі й поразки. Необхідно гідно їх переносити.

Один з перших вітчизняних спеціалістів з іміджування В.М. Шепель виділяє три групи якостей, володіння якими дає шанси вирішити проблеми іміджу.

В першу групу входять такі природні якості, як комунікабельність (здатність легко сходитися з людьми), емпатичність (здатність до співпереживання), рефлективність (здатність зрозуміти іншу людину), красномовність (здібність впливати за допомогою слова). Ці якості можна позначити узагальненим поняттям "вміння і бажання подобатися".

В другу групу входять характеристики особистості як наслідок її освіти та виховання. До них належать моральні цінності, психічне здоров'я, володіння комплексом людинознавчих технологій (міжособисте спілкування, діловий спіч, вміння долати конфліктні ситуації).

До третьої групи слід віднести те, що пов'язане з життєвим і професійним досвідом особистості. Особливо потрібно виділити інтуїцію і ситуації спілкування. Самовпевненість і стандартність поведінки найчастіше сприймається негативно. Імідж — результат вмілої орієнтації у конкретній ситуації, правильний вибір своєї моделі поведінки.

Поведінка людини — це дзеркало, в якому кожен показує сам себе. Людина опановує ті моделі поведінки, які приносять їй успіх. Але не слід забувати, що при виборі моделі поведінки ми не стільки залежимо від самих себе, скільки від багатьох зовнішніх обставин. Чим нижчий життєвий рівень суспільства, тим більш його громадяни стурбовані побутовими потребами. У суспільствах з високим життєвим рівнем люди схильні до вирішення духовно значущих проблем. Але і в першому, і в другому випадках велике значення має духовна активність людей. Духовно знесилена людина найбільш з&чежна від зовнішніх умов.

Для того, щоб сформувати свій імідж, потрібно добре попрацювати над собою. У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Г. Скотт виділяє три ключові стадії і подає технологію їх упровадження [98, с 99— 110]

1. Визначіть, що Ви хочете в собі змінити або яким стати.

Наприклад, чи хотіли б Ви бути більш дружелюбним і динамічним,

більш сердечним і лагідним, чіткіше діяти, бути впевненим у собі, перебуваючи в колективі. Які риси характеру Ви хотіли б вилучити, а які розвинути?

2. Складіть подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі.

Знову і знову подумки випробовуйте цю роль, аби закріпити реальність створеного Вами образу. Самонавіювання допоможе Вам діяти інакше.

Впровадити свій новий сценарій ужиття. Випробуйте свою нову роль і діяльність, притаманну їй, на практиці в реальних ситуаціях.

На першій стадії пропонується така технологія вибору нових рис характеру: в одну колонку записуються "риси характеру, яких я хочу позбутися", а в другу - "риси характеру, яких я хочу набути". Потім, не замислюючись, методом "штурму мозку", називають риси характеру, записують в першу і другу колонки, розміщують за рангом.

Ця технологія, за Д.Г. Скоттом, стосується тільки "внутрішнього" іміджу - рис характеру.

Але подібним чином необхідно вибрати також критерії зовнішнього вигляду, бо відомо, що зміст і форма мають бути в єдності. Скільки б Ви мене не переконували, що Ви мільйонер, але якщо у Вас несвіжа сорочка і подерті туфлі, то, вибачте, я Вам повірю не одразу. І потрібні будуть вагомі аргументи, щоб Ви це довели. Навіть якщо Ви це довели з допомогою чекової книжки чи чогось іншого, довірчі стосунки з першого погляду будуть втрачені. Виникне відчуженість. І для налагодження нормальної ділової комунікації необхідно буде тонко і дипломатично "виходити" з глухого кута.

І все це - через некомунікабельний імідж.

Отже, Ви повинні продумати свій зовнішній вигляд, який підкреслював би як Ваші загальнолюдські чесноти, так і фахові достоїнства. Це -зачіска, костюм, манера слухати, говорити, рухатися, сидіти, вітатися; марка сигарет, одеколону; житло, місце відпочинку, розваг, коло знайомих, література та ін. Далі, як і в попередньому випадку, ці дані треба записати у дві колонки, де перша має назву "Як я виглядаю і що мене оточує", а друга — "Як я хотів би сприйматися", проранжувати критерії і створити новий зовнішній образ "Я".

Побачити себе подумки в новій ролі пропонується за допомогою трьох видів образів: кольору, тварини, експерта.

Рекомендується уявляти, що Вас оточує той простір, який Ви хочете мати. Наприклад, аби бути більш енергійним, товариським, динамічним чи настійливим, уявіть червоний колір активності.

Щоб бути середечнішим і дружелюбнішим уявіть теплий оранжевий колір. Жовтий колір асоціюється з інтелектом, голубий — з якістю.

Можна уявити тварину чи звіра, які символізують для вас ту чи іншу рису характеру. Наприклад, лев символізує велич, тигр — силу, кошеня -лагідність, олень — швидкість і стрімкість. Аби чіткіше викласти вголос думку, уявіть собі папугу, яка говорить.

При використанні методу викликання образу експерта Ви дивитесь на себе очима експерта, чи, наприклад, члена журі в якомусь телешоу.

У свій зовнішній образ можна вжитися спочатку наодинці перед дзеркалом (звикати до зачіски, певних елементів одягу), потім серед публіки, де Вас не знають, тобто видавати себе за того, ким хочете стати.

Далі необхідно зробити висновки з того, як Вас сприймає в новому образі незнайома публіка і "підправити" свій імідж. Таким чином, відбувається Ваша адаптація до нової ролі. І коли через деякий час Ви з'явитесь серед своїх, Ваша поведінка і манери будуть органічно збігатися із Вашим зовнішнім виглядом. Наприклад, Ви будете так поводити себе в новенькому костюмі, наче все життя міняли їх через день, шпурляти "дипломат", наче їх у Вас десяток, і так рахувати гроші, наче їх у Вас "кури не клюють".

А пробуючи новий образ "я", і переходячи від образу "я" у власне "я", головне — постійно пам'ятати про свою нову роль, контролювати себе. У разі втрати контролю потрібно вміло "йти в тінь", виходити з гри і, обміркувавши ситуацію, знову і знову "невеликими дозами" трансформувати себе.

Якщо Ви самі повірите, що "Ви" вже "не Ви", то інші повірять також. З цього приводу в одній із своїх книг психолог В. Леві сказав приблизно таке: треба поводити себе так, аби всі думали, що ти не Сергій Іванов, який уявляє себе Оводом, а ти — Овод, який чомусь замаскувався під Сергія Іванова.

Крім свого власного іміджу менеджер повинен потурбуватися і про імідж фірми. В закордонній практиці не існує якихось сумнівів в обов'язковості іміджу фірми. Подібне ставлення вмонтовано в менталітет людей, незалежно від місця на службових східцях, яке вони займають. Імідж виступає як складова частина культури ділових стосунків. Без нього наївно розраховувати на серйозні успіхи у бізнесі, користуватися гідною репутацією в різних колах суспільства.

В поняття імідж фірми входять прийнята система стосунків між співробітниками даної фірми і з її клієнтами, фірмовий стиль одягу, ергономіка і дизайн офісу. Ці особливості фірми повинні бути такими, щоб навіювати клієнтам і діловим партнерам уявлення про надійність, солідність фірми, готовність її співробітників йти назустріч клієнтам. При цьому потрібно дотримуватися певної міри. Розкішно оформлені інтер'єри створюють репутацію багатої організації, що процвітає, але вони ж можуть зародити у клієнта сумніви типу: "ось на що йдуть мої гроші". Наявність демонструючих корпоративних цінностей ("ми, службовці фірми Н") може сформувати у відвідувача почуття власної непотрібності, а зайва настирливість клієнтам — враження, що справи в цій фірмі йдуть не дуже добре.

Ергономіка офісів (обладнання технічними засобами автоматизації управлінської праці) та їх дизайн (зовнішнє оформлення) — актуальна для нашої країни проблема, проте її вирішення не завжди вдале. В одних випадках не вистачає коштів, щоб запросити відповідних спеціалістів, в інших - справу погіршує поганий замовник, його недооцінка правил організації праці. В підсумку страждає професійний імідж. Як відсутність візитної картки є недотриманням ділового етикету, так і примітивний, а тим більше неохайний вигляд офісу та службових кабінетів наносить непоправну шкоду репутації фірми.

Естетично оформлені інтер'єри, обладнання, зручне для службовців та клієнтів, створюють сприятливі для спілкування та праці умови.

Використання в оздобленні приміщень різних матеріалів і способів внутрішнього обладнання створюють свою певну атмосферу.

Відомо, що "теплі" натуральні матеріали (темне дерево, текстиль, ковдри на підлозі та стінах) сприяють атмосфері затишку, захищеності.

Твердий камінь (мармур або відкритий бетон), скляні двері з металевими решітчастим оздобленням, високі стелі і вікна формують відчуття значущості, важливості, самоствердження. Створенню подібного образу сприяють і великі прямокутні приміщення.

Використання в оформленні приміщень скла, дзеркал, пластика, а також блискучого металу типу хрому або срібла "говорить" про незалежність, відкритість, готовність до змін. Вікна без переплетіння від стіни до стіни, що виходять на незабудований простір, посилюють подібне відчуття.

Довгі приміщення і зали з колонами, криті галереї, коридори і кімнати асоціюються з образами активності, відсутності статичності. При цьому наявність серед оздоблювальних матеріалів шкіри і різного типу хутра надають активності ледь еротичний відтінок.

Таким чином, у створенні фірмового стилю немає дрібниць. Важливо, щоб вони всі працювали на той образ, який би Ви хотіли мати.

Створення іміджу — дорога процедура. Вона вимагає витрат часу, грошей та власних зусиль. Робити самого себе — найбільш складна робота, але вона одночасно викликає і найбільшу цікавість для кожної людини. Тому що привабливий для інших, і який не суперечить своєму внутрішньому "я" образ є ключем до вирішення багатьох життєвих проблем.