Політична економія (1999)

3. Фінансова система та її роль в регулюванні виробництва

Як вже зазначалося, важливу роль в державному регулюванні економіки відіграє фінансова система. Фінанси становлять собою сукупність економічних відносин з приводу утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів для задоволення потреб розширеного відтворення. Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємства, громадські організації, державні органи управління, Держава в цілому та населення країни. Взаємодія суб'єктів фінансів здійснюється у процесі формування й використання амортизаційного Фонду, фонду нагромадження та фондів для вирішення різноманітних соціальних проблем.

Фінанси обслуговують кругооборот і оборот виробничих фондів у грошовій, продуктивній і товарній формах, а також охоплюють різноманітні податкові платежі населення, позики, лотереї, вклади в Ощадбанки тимчасово вільних грошей. За допомогою фінансової системи держава надає населенню кредити, регулює індивідуальну трудову діяльність, здійснює управління соціально-економічними процесами, визначає темпи і пропорції суспільного відтворення.

Фінанси виконують акумулюючу, контролюючу і стимулюючу функції. Акумулююча функція фінансів проявляється в акумулюванні грошових коштів для заміщення вартості спожитих засобів виробництва і утворення первинних доходів у вигляді прибутку, утворення фонду соціального страхування, резервних і страхових фондів, забезпечення загальнодержавних потреб, формування ресурсів на утримання і розвиток невиробничої сфери, здійснення внутрігалузевого, міжгалузевого і міжрегіонального розподілу національного доходу. Акумулюючи та регулюючи фінансові ресурси, держава має можливість активно впливати на формування оптимальних пропорцій між нагромадженням і споживанням, виробничою і невиробничою сферами, І і II підрозділами суспільного виробництва, окремими галузями народного господарства та економічними регіонами.

Контрольна функція фінансів полягає в здійсненні-контролю за дотриманням суб'єктами фінансових відносин порядку утворення і використання цільових грошових фондів та виконання фінансових зобов'язань перед державою. Через фінансові нормативні акти держава регламентує й регулює процес нарахування, отримання, зміну й відміну платежів до бюджету.

Стимулююча функція фінансів проявляється у їх здатності сприяти режиму економії, підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості продукції. Якщо фінанси не виконують цю функцію, то в суспільстві виникають зворотні процеси і наступає економічна, соціальна, а нерідко і політична нестабільність.

Фінанси функціонують через фінансову систему. Фінансова система становить собою сукупність різноманітних форм організації фінансових відносин між державою і підприємствами, між підприємствами, організаціями і їх об'єднаннями, а також між державою, підприємствами та організаціями, з одного боку, і населенням, з іншого-Основними засобами фінансової системи є податки, платежі до бюджету, платежі за державні кредити, рентні платежі, формування та, використання бюджетних і позабюджетних фондів.

Фінансова система будь-якої країни має таку структуру: фінанси підприємств і організацій, загальнодержавні фінанси, фінанси населення фінанси підприємств становлять систему економічних відносин, яка пов'язана з формуванням, розподілом і використанням грошових коштів для забезпечення господарської діяльності, виробничого та соціального розвитку. Саме на підприємствах створюється валовий національний продукт, що стає об'єктом фінансового розподілу і перерозподілу, формуються доходи і нагромадження, утворюються і використовуються фонди грошових коштів.

Фінансові відносини некомерційних (бюджетних) організацій (закладів освіти, охорони здоров'я, управління, охорони громадського порядку, оборони та ін.) складаються з приводу грошових відносин даної галузі з бюджетом, галузевих органів управління з підвідомчими їм закладами, а також внутрі останніх. Згадані організації можуть мати грошові відносини, пов'язані з формуванням та використанням позабюджетних фондів, які формуються в результаті спонсорської допомоги та оплати споживачами відповідних послуг.

Загальнодержавні фінанси становлять систему грошових фондів, які має держава і які використовуються на фінансування народного господарства, соціально-культурні заходи, управління та оборону. Провідною ланкою фінансової системи є державний бюджет. Державний бюджет - це система грошових відносин між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями та населенням, з іншого, з приводу утворення, розподілу і використання централізованого фонду грошових ресурсів держави для розширення виробництва, задоволення соціально-культурних потреб населення та покриття інших загальнодержавних потреб (управління, оборону, охорону навколишнього середовища тощо). Іншими словами, державний бюджет, це - щорічний баланс надходжень і видатків, який розробляється державними органами для активного впливу на економічні процеси та підвищення їх ефективності.

Бюджетна система України включає в себе державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети -обласні, районні, міські, селищні та сільські. Всі вони мають дві частини: Доходи й видатки.

Кожен бюджет має свої власні джерела доходів. Джерелами Доходів державного бюджету є: податок з обігу, податок на прибуток підприємств та організацій, податок на добавлену вартість, акцизні збори, доходи від зовнішньоекономічної діяльності, надходження від і Реалізації грошово-речової лотереї, податок з населення та ін.

Окремою ланкою державних фінансів виступають позабюджетні Фонди, які організаційно відокремлені від державного бюджету і мають певну самостійність. Вони управляються виконавчою і законодавчою 6ладою та місцевими органами. В нашій країні основними позабюджетними фондами є: фонд соціального страхування, фонд Чорнобиля, пенсійний фонд, фонд зайнятості населення, інноваційний фонд, природоохоронний фонд, фонди регіонального розвитку тощо. Позабюджетні фонди формуються за рахунок спеціальних цільових відрахувань, добровільних внесків і пожертвувань фізичних та юридичних осіб, доходів від позик, грошово-речових лотерей та ін.

Державні видатки - це сукупність грошових відносин, які складаються в процесі розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів для фінансування основних витрат суспільства. Головними статтями видатків держбюджету є: фінансування народного господарства, фінансування соціально-культурних заходів держави, витрати на управління та оборону.

Всі ланки бюджетної системи мають необхідні, закріплені за ними доходи для збалансування надходжень та видатків. Проте за певних обставин для збалансування бюджетів можуть використовуватися дотації, субсидії та субвенції. Дотації надаються нижчому місцевому бюджету як допомога на певну суму тоді, коли він не може скоротити свої видатки. Дотації не мають цільового призначення, а тому їх отримувач на власний розсуд витрачає одержані кошти. Субсидії видаються на фінансування конкретних закладів чи заходів, тобто мають "цільове призначення і видаються на збалансування поточного бюджету. Субвенції також мають цільовий характер і видаються переважно на цілі розвитку і на основі пайової участі у фінансуванні передбачених витрат.

Фінанси населення - це грошові фонди, які утворюються у жителів країни і які спрямовуються на примноження їх власності та підвищення добробуту.