Політична економія (1999)

Людське суспільство виникло приблизно мільйон років тому. Його продуктивні сили були дуже слабкими, знаряддя праці досить примітивними: грубо оброблений камінь і палиця. Тому й першими основними видами виробничої діяльності первісних людей були просте збирання харчів, спільне полювання, рибальство. Пізніше людина [пізнала корисні властивості вогню, навчилася виробляти знаряддя праці І не лише з каміння, але й з металу - міді, бронзи, заліза.

Відповідно до рівня і характеру продуктивних сил первісного суспільства і на основі спільної та колективної за своїм змістом і формою складалися і розвивалися колективістські первіснообщинні виробничі відносини. їх основу становила общинна власність на засоби виробництва. Праця первісної людини не створювала додаткового продукту, а й виключалась можливість існування приватної власності, класів, експлуатації людини людиною.

Низький рівень розвитку продуктивних сил первіснообщинного призводив до того, що умови існування однієї особи були зв'язані умовами існування інших осіб.

Тому й мета первіснообщинного виробництва була в задоволенні потреб не окремих осіб, а всіх членів общини. Засобами досягнення мети первіснообщинного виробництва були колективна праця, общинна власність, зрівняльний розподіл.

Відповідно й основним економічним законом первіснообщинного суспільства було забезпечення спільною працею існування і збереження життєдіяльності общини і кожного з її членів.

Колективна праця первісних людей і колективна общинна власність на засоби виробництва обумовлювали наявність спільності і єдності економічних інтересів членів общини.

В цих умовах питання про те, хто буде займатися тим чи іншим видом праці в той чи інший період часу, вирішувалось колективно. Тут ніхто не діяв на свій власний розсуд чи за власним бажанням. Кожен скорявся єдиній волі колективу. Тому й праця окремої особи завжди виступала органічною частиною суспільної праці, носила безпосередньо суспільний характер.

Господарство первісної общини носило натуральний характер.

В первісних общинах існував природній поділ праці, тобто поділ праці в залежності від статі і віку. Спеціалізація чоловіків в галузі полювання, а жінок - в галузі збирання рослинної їжі та домогосподарстві призводила до деякого підвищення продуктивності праці.

В процесі здійснення первіснообщинного виробництва виникає і розвивається суперечність між спільними економічними інтересами общини в цілому і індивідуальними інтересами кожного її члена. Це - основна економічна суперечність первісного суспільства. Вона не переростала в антагонізм доти, доки власність на засоби виробництва членів общини була спільною і поділ праці не вийшов з натуральної природньої форми.

Проте на певному ступені розвитку продуктивних сил первіснообщинного суспільства праця стає все більше і більше спеціалізованою. Природній поділ праці все більше і більше уступає місце суспільному поділу праці. Поряд із землеробством розвивається скотарство. Там, де для цього були більш сприятливі умови, скотарство стає основним видом трудової діяльності. В окремих районах племена залишають землеробство і поступово переходять виключно Д° скотарства. Таким чином, скотарство відокремилось від землеробства як самостійна галузь господарства.

З виділенням із загальної маси первісних племен таких, виключно займалися скотарством, відбувся перший великий суспільний поділ праці.

Перший великий суспільний поділ праці сприяв дальшому значному підвищенню продуктивності праці і на його основі - виникненню додаткового продукту. Праця виробників, результатом якої е цей додатковий продукт, виступає як додаткова праця. Робочий час починає ділитися на необхідний і додатковий робочий час.

Суспільний поділ праці і поява додаткового продукту створюють необхідність і можливість обміну продуктами між родовими общинами і племенами, які займалися скотарством.

Удосконалення знарядь праці призвело до того, що в общинах виділяються люди, які займаються ремеслом, а їх вироби все частіше надходять в процес обміну. Відбувається відокремлення ремесла від землеробства, яке становить собою другий великий суспільний поділ праці. Розширюється обмін. Продукти набувають форми товару. Виникають гроші.

З появою нових, більш удосконалених знарядь праці виробничі відносини первісного суспільства перестали відповідати новому рівню продуктивних сил. Якщо раніше, скажімо, для обробітку поля потрібна була колективна праця десятків людей, то з розвитком знарядь праці і зростанням продуктивності праці вже одна сім'я була в змозі обробити ділянку землі, яка забезпечувала її необхідними засобами існування.

Якщо колективна праця первісних людей вимагала спільної власності на засоби виробництва, то індивідуальна праця обумовила зародження приватної власності.

З появою приватної власності складається майнова нерівність між людьми: як між родами так і всередині роду, з'являються багаті і бідні. Особи, які займали в родовій общині посади старійшин, військових вождів і ін., поступово використовують своє становище в цілях особистого збагачення.

В цих умовах полонених не вбивали, а перетворювали на рабів. Рабами ставали і члени общини, які попадали в боргову залежність.

Так виник перший поділ суспільства на класи - рабовласників і Рабів. З'явилася експлуатація людини людиною.

Відбувався розпад родового ладу, на зміну якому йшло класове суспільство і держава, як знаряддя забезпечення панування одного класу вад іншим.