Управління персоналом фірми (2003)
1. Трудові ресурси є головною продуктивною силою суспільства.
Трудові ресурси як економічна категорія відбивають відносини щодо населення, яке володіє фізичними й інтелектуальними здібностями відповідно до умов відтворення робочої сили.
Трудові ресурси -» Економічно активне населення -» Цивільне економічно активне населення -» Робоча сила
Трудові ресурси як економічна категорія є також населенням у працездатному віці — як зайнятим, гак і не зайнятим у суспільному виробництві.
Основний контингент трудових ресурсів становить трудове населення, тобто особи, здатні до участі в трудовому процесі.
Працездатність:
а) загальна;
б) професійна.
Загальна працездатність передбачає наявність у людини якостей, які визначають її здатність до праці, що не вимагає спеціальної підготовки.
Трудові ресурси = Населення працездатного віку — Непрацюючі інваліди 1 і 2 груп працездатного віку — Непрацюючі пільгові пенсіонери +Л1рацюючі пенсіонери + Працюючі підлітки
Працездатне населення в працездатному віці — 95.2% Працюючі пенсіонери - - 4.7% Працюючі підлітки — 0Л%
Професійна працездатність це здатність до кваліфікованої праці певної професії.
Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, не суперечить законодавству і, як правило, дає заробіток.
Суспільство повинне прагнути до того, щоб забезпечити усіх, хто може і бажає працювати, заняттям відповідно до їх потреб і кваліфікації.
Питання зайнятості нерозривно пов'язані з безробіттям, тому проблема зайнятості розв'язується як проблема ліквідації безробіття. Адже безробіття — це резерв незайнятої робочої сили, яку завжди можна залучити до праці.
Класифікація трудових ресурсів
Фактори, що впливають на трудові ресурси
Демографічні (смертність, народжуваність, старіння)
Офіційна ідеологія
Економічні фактори (попит на робочу силу)
Соціальні фактори
Природна норма безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, здатної досить швидко робити міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежно від коливання попиту та пропозиції робочої сили. Види безробіття:
Добровільне і змушене безробіття. При цьому добровільне безробіття може бути:
б) інституціональним.
Вимушене безробіття може бути:
а) технологічним;
б) структурним
в) економічним;
г) маржинальним;
д) молодіжним.
Тривале, довготривале, застійне і циклічне безробіття.
Приховане і відкрите
Розвиток ринку праці, передбачає визнання за кожним індивідуумом права вільного продажу робочої сили на власний вибір, бажання і за ринковою ціною на основі контракту між працівником і наймачем.
При цьому в структурі відкритого ринку наявні:
а) офіційна частина;
б) неофіційна частина.
Роботодавці
Механізм та інститути узгодження взаємних інтересів
Продавці робочої сили
Регулювання
Забезпечення підпорядкованості вимогам розвитку суспільства всіх процесів
Створення економічних умов для досягнення кожним членом суспільства прийнятного рівня добробуту
Ринок праці
Біржа праці — посередницька організація для забезпечення узгодження інтересів робітників і роботодавців, соціальної допомоги безробітним.
Функції біржі праці:
облік вільної робочої сили;
облік вакансій на підприємствах;
трудова і матеріальна допомога безробітним;
організація перепідготовки і підвищення кваліфікації;
експертиза професійної придатності;
консультування з питань організації й оплати праці.
Форми зайнятості — це організаційно-правові способи, умови працевикористання. За формою зайнятості варто насамперед розрізняти зайнятість з режимом повного робочого дня і зайнятість з режимом неповного робочого дня (тижня).
Внутрішній ринок праці — система соціально-трудових відносин у рамках одного підприємства, усередині якого регулювання трудових ресурсів відбувається на основі адміністративних правил і процедур, а не на основі взаємодії попиту та пропозиції.
Розвиток внутрішнього ринку праці Економія витрат На наймання На відбір На навчання
Усі заходи в галузі політики зайнятості групуються у двох напрямках: пасивна політика зайнятості й активна політика зайнятості.