library.if.ua

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

2.2. Нетарифне регулювання

До нетарифних засобів регулювання ЗЕД відносяться кількісні обмеження, інші нетарифні засоби, торговельно-політичні засоби стимулювання експорту. Кількісні обмеження включають квотування і ліцензування.

Квоти – це граничний обсяг певних товарів, що дозволено імпортувати (експортувати) на територію країни на протязі певного терміну. Квоти бувають індивідуальними, що обмежують ввіз (вивіз) в одну конкретну країну; груповими, що встановлюють обсяг ввозу (вивозу) у певну групу країн, а також глобальними, коли імпорт (експорт) обмежується без вказівки країн, на які це обмеження розповсюджується.

Ліцензії – це дозвіл на імпорт (експорт) товару на протязі якогось часу, що видається компетентними органами. Ліцензії бувають генеральними, що дозволяють імпортні (експортні) операції з певним товаром на протязі усього терміну чинності режиму ліцензування. Бувають ліцензії індивідуальні, що дозволяють одному суб'єкту підприємницької діяльності здійснення однієї імпортної (експортної) операції по товару, що ліцензується. Ліцензії встановлюють обсяг ввізних (вивізних) товарів у кількісному виразі, коли дозволяється ввозити (вивозити) певну кількість товару, або у вартісному виразі, коли по ліцензії можна ввозити (вивозити) товару на певну суму.

Окрім кількісних, до нетарифних засобів відносяться також ускладнення митних процедур, збільшення кількості необхідної документації, підвищення вимог до якості упаковки і маркірування, встановлення фітосанітарного, ветеринарного і інших видів санітарного і екологічного контролю. До цих засобів відносяться також різноманітні податки на імпорт і експорт понад мито, валютні обмеження, пов'язані з одержанням дозволу на використання валюти для імпортної закупівлі, різноманітні адміністративні, прикордонні збори.

Держава може вживати заходи по припиненню недобросовісної конкуренції (демпінг). Окрім антидемпінгових мит можуть прийматися також компенсаційні мита, що стягуються у випадку встановлення того факту, що експортер при виробництві товару користувався державними субсидіями, що дозволило йому знизити ціну на товар.

Держава регулює зовнішньоекономічну діяльність також шляхом укладання різноманітних торговельних договорів і угод, в яких встановлюються принципи торговельних взаємовідносин з іноземними державами (режим найбільшого сприяння).