Історія економічних учень (2005)

У статті "Містер Кейнс і "класики" (1937) Дж. Хікс уперше запропонуї спільно розглянути дві криві. Одна з них характеризує рівноважні співвідношення між обсягом сукупного продукту (доходу) і позичковим процентом, що утворюються у грошовій сфері {крива Liquidity — Money). Інша — аналогічні співвідношення, які виникають на ринку капіталу {крива Investment — Saving). Перетин цих кривих визначає рівноважні розміри доходу. Ця схема була синтезом класичного підходу (розгляд економіки як сукупності ринків) з Кейнсовою теорією (агрегати, проблема макроекономічної рівноваги). По перше, вона враховувала перевагу ліквідності (попит на гроші залежить від процентних ставок), і, по-друге, масштаби заощаджень визначались лише розмірами доходу. Схема Дж. Хікса певною мірою "добудовувала" ті логічні зв'язки, що не були розвинуті Дж.М. Кейнсом в явній формі. У листі Дж. Хіксу Дж.М. Кейнс повідомив, що вважає його статтю цікавою і що у нього по суті немає будь-яких особливих критичних зауважень. Дотепер схема Дж. Хікса вважається класичним зразком чіткого формалізованого виділення головної лінії аналізу в складному лабіринті теоретичних міркувань "Загальної теорії зайнятості, процента і грошей". Після багатократного тиражування у навчальній літературі вона з часом перетворилась на стандартний метод викладання макроекономічної теорії.

У макроекономінній моделі Дж. Хікса аналіз сукупного виробництва проводиться у двох секторах (чи макроринках):реальному (виробничому) і грошовому, який відображає стан справ на ринку позичкового капіталу (рис. 11.17).

Якщо в реальному секторі умовою рівноваги є рівність між інвестиціями і заощадженнями (IS), то в грошовому — рівність між попитом на ліквідність і грошовою масою (LM).

Хікс побудував графік функції заощаджень та інвестицій {IS) в системі координат г (норма процента) і Y (національний дохід), і в такій самій системі — графік функції ліквідності — грошового попиту {LM). Крива IS характеризує рівновагу на ринку товарів і послуг, крива LM — рівновагу на ринку грошей та фінансових активів. Поєднавши два графіки, вчений отримав їх перетин — знамениту модель IS — LM Хікса чи "Хрест Хікса". Схожого підходу в подальшому дотримувався інший відомий представник неокейнсіанства — Е. Хансен, внаслідок чого поширена в літературі назва моделі містить прізвища обох вчених. На рис. 11.17 графічно представлено модель IS — LM Хікса -- Хансена.

Поділ макросистеми на два основних сектори економіки відповідало традиційним неокласичним підходам. Разом з тим їх поєднання в одній моделі та дослідження їх взаємодії дало можливість з кейнсіанських позицій детальніше дослідити макроекономічну рівновагу. Зрушення на одному з ринків тягне за собою зрушення на іншому та зміну умов макрорівноваги. Тим самим модель Хікса віображає сутність "неокласичного синтезу", поклавши початок дослідженням взаємодії реального та грошового ринків.

Ця модель стала основою для інтерпретації кейнсіанства як теорії депресивної економіки. "Хрест Хікса" одночасно дав реальні підстави для трактування теорії Кейнса лише як окремого випадку більш загальної теорії — "неокласичного синтезу". Модель дає змогу з'ясувати стійкість економічної рівноваги, як саме на ній позначаються різні методи державного регулювання, як впливає інфляція тощо. Наприклад, в результаті стихійної дії ринкового механізму склалось певне співвідношення кривих IS та LM, зображене на рис. 11.18.

Сутність економічної політики полягає в тому, що держава з метою забезпечення повної зайнятості може впливати на розташування IS та LM. Якщо уряд здійснить власні інвестиції з держбюджету, то крива IS зміститься вправо і вгору та досягне рівня /'S'. Завдяки тому, що урядові інвестиції не залежать від рівня норми процента, тій самій величині процента, що і раніше, буде відповідати більший в цілому обсяг інвестиційної діяльності, і, відповідно, через дію мультиплікатора, — більший обсяг національного доходу. Повна зайнятіст відновиться. Відповідні зміни відбудуться і на грошовому ринку. Зі зростай ням доходу більша його частина піде на обслуговування поточних угод. Перевага ліквідності зменшиться, для чого має підвищитися рівень процента. Його новим рівнем буде не re, a rj, а точка рівноваги переміститься з Е до Е1.

Повна зайнятість може бути відновлена і шляхом збільшення грошової маси доти, доки крива LM не досягне рівня L'M'. її перетин з незмінною цьому випадку кривою IS забезпечить у новій точці рівноваги — Е2 належний рівень національного доходу Yi. При цьому величина процента буде не вищою, а навіть нижчою попередньої ге.

Слід підкреслити, що модель IS — LM до теперішнього часу залишається найбільш поширеною версією кейнсіанства, на якій ґрунтується викладення макроекономінного аналізу. Вона увійшла у численні підручники з макроекономічної теорії та теорії фінансів.