library.if.ua

Основи економічних знань (2001)

3. Власність

Власність — складна соціологічна категорія, в якій вирізняють економічний, соціальний, правовий та інші аспекти. Тому власність вивчають різні науки: політична економія, економічна теорія, юриспруденція, соціологія та ін. Найважливішими сторонами власності є економічна та правова (або юридична).

Економічна власність — виробничі відносини між людьми у процесі виробництва та привласнення різноманітних об'єктів (засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання та ін.) в усіх сферах суспільного відтворення.

Як економічна категорія, власність, у свою чергу, характеризується єдністю двох аспектів: кількісного та якісного.

Кількісний аспект власності — різноманітні об'єкти: заводи, засоби праці, земля, гроші, цінні папери, патенти, ліцензії та ін. Найважливішим об'єктом власності є засоби виробництва. Залежно від того, в чиїх руках вони зосереджені (рабовласника, феодала чи капіталіста), формується відповідний суспільний спосіб виробництва.

Якісний аспект власності — відносини між людьми, підприємствами, державою, між державами та іншими суб'єктами з приводу привласнення засобів виробництва, створеного продукту, цінних паперів тощо в усіх сферах суспільного відтворення — тобто у безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні. Теоретичним вираженням відносин власності є сукупність таких економічних категорій, як "вартість", "ціна", "гроші", "капітал", "заробітна плата", "прибуток", "податок" та ін.

Для окремої людини кількісний аспект власності означає привласнення певних об'єктів власності, що є найвагомішим чинником наявності чи відсутності (або наявності слабких) стимулів до праці. За словами А. Сміта, людина, яка неспроможна придбати жодної власності, не може мати інших інтересів, як їсти якомога більше і працювати якомога менше.

Якісний аспект власності означає відносини привласнення, в які людина вступає з іншими людьми. Якщо вона працює на капіталістичному підприємстві, то частину результатів її праці привласнює капіталіст-підприємець, і людина внаслідок цього перетворюється на найманого працівника, привласнює необхідний продукт або його частку у формі заробітної плати, тоді як капіталіст — весь додатковий і частину необхідного продукту. їх взаємовідносини виявляються також у тому, що капіталіст контролює процес праці, управляє виробництвом і власністю на підприємстві, визначає форми та системи заробітної плати тощо.

Стосовно інших найманих працівників якісний бік власності виявляється у величині привласнюваного необхідного продукту залежно від інтенсивності та продуктивності праці, рівня освіти й кваліфікації, у наявності відносин співробітництва (замість експлуатації), взаємодопомоги та ін.

Відносинам власності притаманні свої закони розвитку (закон концентрації власності, закон централізації власності, закон монополізації власності та ін.) і внутрішні суперечності (між окремими типами й формами власності та всередині кожного з них).

Кожна економічна категорія відображає певне коло реальних економічних процесів, ті чи інші елементи економічної системи. Власність як економічна категорія за своїм змістом виражає системну сутність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення різноманітних об'єктів власності в усіх сферах суспільного відтворення. Тобто виражає лише суттєві сторони таких відносин, тоді як вони мають і поверхові, неістотні сторони. Так, ціна робочої сили є суттєвою стороною купівлі-продажу (а отже і привласнення) даного специфічного товару, а ціна праці — поверховою, не відображає змісту економічної власності. Якби категорії "економічна власність" і "виробничі відносини" повністю збігалися, то одна з них була б зайвою в категорійному апараті економічної теорії. Тому надалі вживання категорії "відносини власності" здебільшого синонімічне категорії "виробничі відносини".

Економічна власність тісно пов'язана з юридичною.

Юридична власність — вияв волі певного класу, соціальної групи, окремої людини щодо окремих об'єктів власності та правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності.

Найважливіші категорії юридичної власності — "володіння", "розпорядження", "користування".