library.if.ua

Основи економічних знань (2001)

4. Структура та інфраструктура ринку

Види ринків. Залежно від того, що є предметом купівлі-продажу, розрізнюють такі види ринків:

Фінансовий ринок (у вузькому розумінні — грошовий). До нього входять ринок готівки, ринок боргових зобов'язань (державних і приватних облігацій), спекулятивний ринок грошей та ринок інших (крім облігацій) цінних паперів — акцій, сертифікатів.

Ринок робочої сили, що виступає як ринок праці. До нього входять ринки професійні, галузеві, регіональні та окремих сфер народного господарства (матеріального і нематеріального виробництва тощо). Суб'єктами цього ринку є наймані працівники (від їх імені, як правило, виступають профспілки, що свідчить про колективний характер продажу даного товару), підприємці (від їх імені нерідко виступають союзи підприємців) і держава (безпосередньо в державному секторі та опосередковано — в недержавному).

Ринок засобів виробництва, або ринок капіталу (за термінологією "Економікос"). У цьому ринку вирізняють ринок засобів праці та ринок предметів праці. Ринок засобів праці поділяють на ринок нового і ринок уживаного устаткування, а також ринок специфічного устаткування, яке виготовляють за індивідуальними замовленнями.

Ринок предметів споживання. Складовими цього ринку є виробництво товарів тривалого користування (телевізорів, холодильників, автомобілів, відеотехніки, пральних машин тощо) та поточного споживання.

Ринок послуг. Послуга — особлива споживна вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу й суспільства. Особливістю послуги як товару (порівняно із звичайним товаром, з матеріальними благами) є те, що вона корисна не як річ, а як діяльність.

У складі послуг розрізняють особисті послуги, що задовольняють потреби окремої людини (у здобутті освіти, охороні здоров'я, культурно-побутовому обслуговуванні тощо) та послуги, які задовольняють колективні й суспільні потреби (з охорони громадського порядку, оборони, управління суспільством, у тому числі народним господарством).

Ринок інтелектуальної власності. Як і в категорії "економічної власності", в інтелектуальній власності також розрізняють кількісну та якісну сторони. Перша — це різні об'єкти інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, "ноу-хау", програми матеріального забезпечення, наукові прогнози тощо), друга — відносини, які виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення названих об'єктів власності.

Важливим елементом ринку послуг за сучасних умов є ринок "ноу-хау" (дослівно — "знати як"). У широкому розумінні "ноу-хау" — це сукупність технічних знань і виробничого, комерційного та іншого досвіду, необхідних для виготовлення якогось виробу, відтворення виробничого процесу тощо.

Валютний ринок — сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів), виражених в іноземній валюті. На валютному ринку здійснюються операції із зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму.

Ринок інформації — певна сукупність економічних відносин з приводу збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу. Від якості та обсягу інформації залежить правильність прийнятого рішення.

Ринок золота — певна сукупність виробничих відносин з приводу організації та здійснення купівлі-продажу золота. Виконують її банкірські доми та спеціалізовані фірми, які займаються очисткою металу і виготовляють злитки, ставлять на них тавро, зберігають. Продавцями золота є золотовидобувні країни, власники приватних і державних запасів золота. На міжнародних ринках золота (Лондон, Цюріх та ін.) товар продають переважно у стандартних злитках по 12,5 кг з пробою 995 або 999, на внутрішніх ринках — у злитках від 5 г до 1 кг, а також у листах, пластинах, монетах та ін.

Типи ринків. залежно від суб'єктів господарського життя розрізняють різні типи ринків. З урахуванням історичного процесу виникнення ринків основними з них є:

Вільний ринок — ринок, на який вивозять товари і послуги багатьох незалежних товаровиробників; жоден з них не виробляє більшості продукції, неспроможний внаслідок цього впливати на рівень цін, а процес ціноутворення здійснюється через механізм вільної конкуренції. Частка виготовленої кожним товаровиробником продукції така, що навіть об'єднання трьох — п'яти товаровиробників не дає їм змоги зосередити у своїх руках переважну частину товарів і послуг певного виду. Такий ринок існував на нижчій стадії розвитку капіталізму, тобто з початку XVI — до кінця XIX ст.

Монополізований ринок — ринок, на який вивозять товари і послуги незначної кількості товаровиробників, кожен з яких виробляє таку частку продукції, що може впливати на рівень цін. Об'єднання кількох таких виробників дає змогу зосередити левову частку товарів і послуг в їхніх руках і внаслідок цього диктувати ціни на ринку. Так, у США три гігантських автомобільних концерни ("Дженерал Моторз", "Форд Моторз" і "Крайслер") сконцентрували в своїх руках майже 94% загального випуску автомобілів. Такий ринок у західній економічній літературі називають олігополістичним (від грецьк. "оліго" — декілька).

Регульований ринок — ринок, який регулює і контролює держава за допомогою заходів адміністративно-правового та економічного характеру. Адміністративно-правові заходи — це насамперед антимонопольне законодавство, економічні — податкова, кредитна, фінансова політика тощо.

Жоден з цих ринків у розвинутих країнах світу у чистому вигляді не існує. В одних сферах та галузях економіки переважає вільний (наприклад, сфера послуг, роздрібної торгівлі), в других — монополізований, у третіх — регульований ринок. Але в цілому у цих країнах ринкові важелі регулювання економіки поєднуються з державними, причому останні переважають.

Вирізняють також національний, світовий, регіональний та інші ринки.

Інфраструктура ринку. Поняття "інфраструктура ринку" відображає сукупність різноманітних установ та інститутів, які забезпечують рух грошей та цінних паперів, робочої сили, засобів виробництва, предметів споживання, послуг, інтелектуальної власності, валюти та ін.

На ринку товарів і послуг до складу інфраструктури входять товарні біржі, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, маркетингові та рекламні організації тощо.

На ринку цінних паперів інфраструктура представлена фондовими біржами, на ринку робочої сили — біржами праці.

На фінансовому ринку до складу інфраструктури входять банківські інститути, страхові компанії та різноманітні фонди, які зосереджують у своїх руках вільні кошти і перетворюють їх на кредити.

До інфраструктури також належить відповідна законодавча база, яка регулює взаємодію суб'єктів ринку.

Ринок — сукупність продавців і покупців, які вступають між собою в економічні відносини з приводу купівлі-продажу різноманітних товарів і послуг за допомогою механізму узгодження цін на основі попиту і пропозиції.

Основними функціями ринку є ціноутворююча, стимулююча, регулююча, контролююча, конкурентно-стимулююча та ін.

Основними умовами функціонування ринку є плюралізм власності, ринкова інфраструктура, державне регулювання економіки, наявність і доступність всебічної інформації про ринок, розвинуте і досконале антимонопольне законодавство, наявність конкуренції, стабільні грошова та фінансова системи та ін.

Умовами виникнення ринку, товарного виробництва є суспільний поділ праці, зокрема його загальна та часткова форми, а також економічна відособленість товаровиробників, яка з моменту розпаду первіснообщинного ладу набуває форми приватної власності (трудової та нетрудової).

Товарне виробництво — таке суспільне виробництво, за якого окремі продукти виробляють економічно відособлені виробники і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж на ринку продуктів, які внаслідок цього стають товарами. Основними формами товарного виробництва є просте і капіталістичне. До товарного виробництва існувало натуральне.

Основними видами ринку, які формують його структуру, є фінансовий, ринок робочої сили, засобів виробництва, предметів споживання, послуг, інтелектуальної власності, інформації, золота, валюти.

Основними типами ринків на різних етапах еволюції економічної системи є вільний, монополізований та регульований.

Інфраструктура ринку — сукупність установ, інститутів, підприємств, служб тощо, які забезпечують рух товарів і послуг від виробника до споживача. До інфраструктури входять фондова біржа, біржа робочої сили, товарна біржа, банківські інститути, страхові компанії, відповідна законодавча база та ін.