library.if.ua

Основи економічних знань (2001)

1. Бюджетна система та її структура

Нерідко твердять, що державний бюджет складається з доходів та витрат. Але це — поверхове розуміння структури бюджету. Щоб зрозуміти його сутність в умовах існування місцевого, центрального та деяких інших видів бюджету, слід з'ясувати сутність бюджетної системи.

Бюджетна система — сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії.

Цілісність бюджетної системи забезпечується чітким узгодженням доходів та витрат уряду, закріпленим у юридичних нормах.

Сутність державного бюджету.

Державний бюджет — річний план державних доходів та витрат.

Бюджетна система залежить від державного устрою країни (унітарна чи федеративна держава), її економічної, політичної та інших підсистем і складається з двох або трьох ланок. Так, бюджетна система унітарних держав (Великобританії, Франції) складається лише з двох ланок — державного і місцевого бюджетів. До бюджетної системи федеративних держав належить ще середня ланка — бюджети членів федерації: у США — бюджети штатів, у Німеччині — земель, у Швейцарії — кантонів, у колишньому СРСР — республік.

Наявність Кримської автономної республіки, уряд якої формує і затверджує свій бюджет через власні виборчі органи, робить бюджетну систему України частково триступінчастою. Всі інші ланки бюджетної системи двоступінчасті.

Державний бюджет (бюджет центрального уряду) покликаний виконувати такі функції: забезпечення оборони, управління народним господарством, зовнішніх зв'язків держави, охорони кордонів, витрат пошти, зв'язку, залізниць, грошового обігу та ін. Зростає роль центрального бюджету в розвитку освіти, охорони навколишнього середовища, соціального забезпечення, у перерозподілі національного доходу тощо.

Місцеві бюджети забезпечують розвиток комунального господарства, будівництва певних об'єктів економічної та соціальної інфраструктури, розвиток охорони здоров'я, освіти (частково), утримання поліції та ін.

На початкових етапах формування бюджетної системи характерною була підпорядкованість державного (центрального) бюджету місцевим бюджетам. Так, у США до прийняття Конституції 1787 р. федеральний уряд покривав свої витрати за рахунок відрахувань окремих штатів.

В Україні за часів існування Запорозької Січі (Козацької держави) обсяг бюджету в 1775 р. (останній рік існування) становив майже 200 тис. крб., або до 11 млн. дол. в доларовому еквіваленті початку 90-х років.

Після Другої світової війни на федеральний бюджет припадало вже майже 86% витрат бюджетної системи США. В останні десятиріччя частка місцевих бюджетів у 9 розвинутих країнах Заходу і Японії збільшується, а центральних дещо зменшується.

Однак у бюджеті України надто низькі доходи місцевих бюджетів, які формуються за рахунок власних джерел. Натомість практикуються дотації центрального бюджету більшості регіонів країни, що свідчить про посилення централізму в процесі перерозподілу національного доходу.

Джерелом державних (центральних) бюджетів є подохідний податок, а також податок на прибутки компаній, акцизи, митні збори, доходи від державних позик, які випускає центральний уряд, доходи від об'єктів державної власності, державної торгівлі. Окремим видом доходів державного бюджету є внески в державні фонди соціального страхування, пенсійний та інші фонди.

Структура доходів бюджету. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок окремих податків (здебільшого по-майнового), від муніципальної власності (наприклад, ренти від будинків), окремих акцизів, випуску облігацій, які розміщуються через різні фінансові інститути (банки, страхові компанії та ін.) тощо. На нижчій стадії капіталізму основна маса грошових ресурсів акумулювалась за допомогою непрямих податків, на вищій — за допомогою прямих.

Доходи бюджетів через федерації (у США — штатів, у Німеччині — земель) також формуються за рахунок податків (у США непрямих, у Німеччині — прямих), випуску облігацій.

В Україні головну роль у формуванні доходів бюджету відіграють непрямі податки (до 40% наприкінці 90-х років).

Затвердження бюджету. В унітарних державах бюджетна система є централізованою, затверджується центральними урядами, які надають відповідні кошти на витрати місцевих органів влади. У Великобританії такі кошти надаються у формі дотацій, цільових субсидій та позик, в Японії — субсидій. Крім того, держава виділяє цільові кошти місцевим органам влади на будівництво портів, гідроелектростанцій, ліквідацію наслідків стихійного лиха та ін.

Проект бюджету готує центральний уряд, затверджує законодавча влада. У США процес формування федерального бюджету починається за 18 місяців до початку фінансового року, а його проект президент подає до Конгресу за 9 місяців до початку фінансового року. В Україні цей документ нерідко подавався до Верховної Ради після першого кварталу з початку фінансового року.