library.if.ua

Основи економічних знань (2001)

4. Дефіцит державного бюджету

Дефіцит бюджету — перевищення витрат державного бюджету над доходами.

Виникнення і зростання дефіциту бюджету зумовлене економічними кризами, мілітаризацією економіки, веденням війн, економічною нестабільністю, зростанням заборгованості місцевих бюджетів, безконтрольним зростанням інших витрат з бюджету.

Бюджетний дефіцит покривається державними внутрішніми та зовнішніми позиками, а також за допомогою грошової емісії. Постійне нагромадження заборгованості уряду перетворюється на державний борг.

Структура державного боргу. Основними структурними елементами такого боргу є внутрішній (заборгованість держави своїм власникам) і зовнішній (заборгованість держави іноземним країнам, міжнародним фінансово-кредитним організаціям та іноземним громадянам) борги, короткотерміновий (до одного року) і середньотерміновий (від 1 до 5 років). Загрозливим для стабільності економічної системи є перевищення державного боргу над ВВП більше ніж у 2 рази. В Україні внутрішній боргу 1998 р. становив майже 9,5 млрд. дол., а зовнішній — понад 11 млрд.; у 1999 р. — понад 13 млрд. дол.

Управління боргом. З метою управління державним боргом, зокрема для його зниження, використовують такі методи:

1) виплату за рахунок золотовалютних резервів, консолідацію боргу (зміна умов позик — наприклад, перетворення короткотермінових на довготермінові);

конверсію (дозвіл держави на придбання іноземними кредиторами частини цінних паперів, майна, викуп короткотермінових зобов'язань шляхом випуску нової довготермінової позики під вищий відсоток);

надання нових кредитів міжнародними фінансово-кредитними організаціями та ін.

Державний бюджет складається з центрального бюджету та бюджету інших рівнів державної влади (місцевого, автономних республік або членів федерації у США) і становить собою річний план доходів та витрат, закріплених у законодавчому порядку. Комплексно сутність державного бюджету розкривається у виконуваних ним функціях на центральному та місцевому рівнях. Джерелом доходів кожної з ланок бюджету є певні види податків.

Податки — економічно доцільне примусове вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту з фізичних та юридичних осіб з метою фінансового забезпечення виконуваних державою функцій. Основними функціями податків є фіскальна, регулююча, стимулююча і розподільча. Сучасними принципами оподаткування є стабільність, зменшення кількості податків, корисність та всезагальність. Сукупність основних видів податків, виконуваних ними функцій, принципів оподаткування та механізму вилучення податків формує податкову систему.

Основними видами прямих податків є особистий по-дохідний податок, податок на прибуток підприємств, на майно та платежі по соціальному страхуванню. Основними видами непрямих податків є податок на додану вартість, акцизи і мито. Крім податків, які приблизно на 90% формують надходження до державного бюджету, його дохідна частина складається і з неподаткових надходжень — від продажу держмайна та зовнішньоекономічної діяльності.

Структура державних витрат випливає з виконуваних державою функцій і складається відповідно до їх частки з витрат на: 1) соціальні цілі; 2) економічні цілі; 3) військові цілі; 4) обслуговування державного боргу.

Державний борг — борг держави перед громадянами власної країни та іноземними кредиторами. Відшкодування державного боргу здійснюється за рахунок продажу державних цінних паперів.