library.if.ua

Основи економічних знань (2001)

1. Сутність кредиту та його основні джерела

Сутність кредиту. Термін "кредит" перекладається з латинської як довіра, позика, борг. Виникнувши з моменту появи товарно-грошових відносин, тобто з часу розпаду первіснообщинного ладу, поняття "кредит" постійно збагачувалося елементами нового змісту, вбираючи основні риси пануючої соціально-економічної системи.

Кредит — форма руху позичкового капіталу, яка відображає відносини між кредиторами і позичальниками та забезпечує перетворення грошового капіталу на позичковий.

Сутність кредиту, як й інших категорій, повніше виявляється у виконуваних ним функціях. Основні функції кредиту: 1) акумулювання тимчасово вільного грошового капіталу (наприклад, у США за його допомогою акумулюється майже 600 млрд. дол. капіталу, в тому числі понад 200 млрд. дол. за рахунок заощаджень населення);

розподілення (розподільча функція), завдяки якому акумульовані кошти перерозподіляються між окремими сферами, галузями народного господарства;

прискорення процесу концентрації та централізації виробництва і капіталу (зокрема, використання з метою поглинань та злиттів компаній, фірм тощо);

важливий засіб регулювання економіки, зокрема грошово-кредитного регулювання;

сприяння економії витрат обігу (шляхом використання безготівкових розрахунків та заміни готівки кредитними грошима).

Основними особливостями кредиту є його зворотність та платність. У цьому разі гроші постають своєрідним товаром, за тимчасове користування яким необхідно платити. Ціна цього товару — позичковий відсоток, що є частиною прибутку, яку підприємець виплачує власнику позичкового капіталу за тимчасове користування позикою. Вигідність або невигідність позики визначаються нормою відсотка, яка розраховується як відношення суми відсотка до величини позичкового капіталу.

Основні джерела кредиту. Найважливішими джерелами кредиту є:

засоби, які нагромаджуються в амортизаційному фонді на підприємстві й призначені для відновлення основного капіталу; частина оборотного капіталу, яка звільняється за розбіжності продажу товарів, з одного боку, і купівлі сировини, матеріалів тощо — з іншого;

частина тимчасово вільного оборотного капіталу, яка з'являється з часу отримання підприємством коштів від реалізації власної продукції та виплати заробітної плати;

частина отриманого прибутку, яка спрямовується на розширення виробництва, тобто частина капіталізованої додаткової вартості;

доходи і заощадження населення, які акумулюються на рахунках у банках.

Перетворення кредиту на кредитну систему здійснюється у процесі розвитку основних форм кредиту.