library.if.ua

Основи економічних знань (2001)

4. Конвертована валюта та форми конвертованості

Конвертована валюта.

Конвертована валюта — національна грошова одиниця, яка може вільно (шляхом купівлі-продажу) обмінюватися на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей, тобто вільно використовуватися в міжнародному платіжному обороті для здійснення міжнародних розрахунків.

Нині у світі налічується понад 300 найменувань національних грошей, проте лише 20 держав (США, Англія, Німеччина, Японія, Канада, Данія, Нідерланди, деякі багаті на нафту країни Близького Сходу) та ін. мають повністю конвертовану валюту. Крім того, майже 50 держав світу мають різні форми частково конвертованих валют.

Форми конвертованості. Розрізняють дві основні форми конвертованої валюти: 1) вільна, або повністю конвертована, 2) частково конвертована.

Вільно конвертована валюта — форма конвертованості, за якої кожна особа (фізична й юридична, іноземець і громадянин даної держави) має право обмінювати будь-яку кількість своєї національної валюти на іноземну валюту такого самого статусу, розраховуватися нею за експортно-імпортні операції, депонувати н в національних банках, використовувати для створення різноманітних фінансових активів (цінні папери тощо) і купувати державу та приватні цінні папери.

Частково конвертована (обмежено конвертована) валюта —

форма конвертованості, за якої допускається лише зовнішня конвертованість, тобто вільне використання валюти іноземними громадянами (юридичними і фізичними) і тільки в поточних, а інколи лише у зовнішньоторговельних розрахунках.

До них належать розрахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів і послуг, з доходами іноземних та вітчизняних осіб від інвестицій (відсотки, дивіденди), від обслуговування іноземців всередині країни, з витратами на послуги своїм громадянам за межами країни, авіаційним та морським фрахтом, страхуванням вантажів тощо.

Крім того, існують неконвертовані валюти. їх переважна більшість серед майже 300 валют світу.

Неконвертована валюта — національна валюта щодо якої держава повністю забороняє будь-які операції з її обміну на іноземну або дозволяє це робити за згодою уповноважених валютних органів.

На відміну від епохи золотого стандарту, коли статус валюти, її конвертованість здебільшого залежали від величини золотого запасу, нині конвертованість визначається насамперед економічною могутністю країни. Характерним у цьому плані є те, що певні валютні обмеження для своїх підприємств і громадян (зокрема, здійснювати інвестиції за кордоном) Франція та Італія у повному обсязі скасували лише в 1989 р. Навіть Японія відмінила експорт капіталу лише у 1979 p., а більшість країн Західної Європи підтримує обмеження на обмін валют та їх вивезення для цілей індивідуального туризму тощо.

Позитивні й негативні сторони конвертованості. Наявність позитивних сторін конвертованості залежить від рівня економічного розвитку країни, характеру соціально-економічної системи та інших чинників.

Запровадження режиму конвертованості для національної валюти дає Україні такі переваги:

створюються умови для довготермінового поліпшення її платіжного балансу;

конвертована валюта асоціюється у світі з економічною свободою. Перехід на таку валюту сприяє створенню для підприємств країни режиму міжнародної конкуренції, яка змушує їх переходити на матеріало-, енерго-, ресурсозберігаючі технології, впроваджувати нові форми організації виробництва, тим самим зменшуючи витрати виробництва й ціни. Все це підвищує ефективність економіки;

з'являється можливість розраховуватися з іншими країнами національними грошима без обов'язкового попереднього накопичення іноземної валюти, що рівноцінно отриманню безвідсоткового іноземного кредиту;

розширюються можливості закупівлі іноземних товарів і експорту своїх, стимулюється зовнішньоекономічна діяльність підприємств. При цьому значно зменшується валютний ризик, тобто втрати, пов'язані зі зміною валюти в період виконання контракту;

введення конвертованості валюти сприяє залученню країни у систему міжнародного поділу праці, її відкритості (і водночас залежності);

стимулюється залучення іноземного капіталу;

значно спрощується процедура розрахунків.

Водночас конвертованість валюти супроводжується лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності (зокрема, імпорту), подорожчанням його через неминучу девальвацію своєї валюти при переході на режим конвертованості. Це призводить до певних економічних втрат.

Міжнародні валютні відносини — сукупність економічних відносин між країнами, міжнародними фінансово-кредитними організаціями та іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з приводу здійснення платіжно-розрахункових операцій у межах світової економіки. Формами організації міжнародних валютних відносин є світова, регіональна та національна валютні системи.

Основними елементами національної валютної системи є національна валюта, валютні резерви, курс національної валютой, система валютного регулювання та ін. Елементами міжнародної валютної системи є міжнародні ліквідні ресурси, валютний курс, валютні ринки, міжнародні валютні організації.

Основними етапами розвитку світової валютної системи є система золотого стандарту, золотовалютного стандарту (Бреттон-Вудська система) і система плаваючих курсів (Ямайська валютна система). Об'єктивною основою переходу від одного етапу до іншого були процес демонетизації золота, поява колективних валют (ЕКЮ та СДР), що супроводжувалося посиленням ролі МВФ у міждержавному валютному регулюванні.

Валютний ринок — система міжнародних валютних відносин з приводу організації й купівлі-продажу національних та іноземних валют з метою забезпечення міжнародних платежів. Основними видами операцій на валютному ринку є операції на умовах "СПОТ" і "форвард". Купівля-продаж валюти на валютному ринку здійснюється згідно з валютним курсом, який є ціною грошової одиниці однієї країни, виражений у грошових одиницях інших країн.

Важливим методом впливу на валютні курси є регулювання платіжного балансу, який характеризує співвідношення сум фактичних платежів, що здійснюються країною за певний період, і суми платежів, отриманих країною з-за кордону.

Світова валютна система найкраще виконує свої функції в умовах функціонування конвертованих валют. Формами конвертованості є вільно конвертована і частково конвертована валюта.