Бухгалтерський облік (1998)

За міжнародними стандартами (та національними теж) такого терміна не визначено. На превеликий жаль, незважаючи на те, що уже декілька століть в економічній літературі, в бухгалтерському обліку, фінансах тощо використовується термін «Пасив», ані міжнародні, ні національні стандарти його визначення не приводять.

Дивно, але факт, що цей термін використовується і в юридичній літературі, у законодавчих актах (Постановах Верховної Ради України, Указах Президента, Постановах Кабінету Міністрів — до цього часу цей термін не визначено), отже, як його розуміти.

Нагадаємо читачеві, що термін «Пасив» провідні економісти людства Ж. Б. Сей, А. Смітт, Д. Рікардо, К. Маркс та інші використовували у значенні «Капіталу» — як визначення власності. В окремих роботах прямо підкреслено, що право власності на майно означає термін «Капітал» і тому якщо під терміном пасив у всьому світі визначають перш за все «Власний капітал», то термін «Зобов'язання» має означати «Чужий капітал», тобто позичений у тимчасове користування капітал.

Вищенаведене означає також, що використання терміна «Капітал» до «Активів» несумісно, бо якщо термін «Капітал» означає право власності, то цей же термін не може означати речовий елемент, наприклад «Оборотний капітал» чи «Основний капітал» тощо.

Використані К. Марксом терміни «Основний капітал» чи «Оборотний капітал» тощо означали варіанти (умови) використання власником («капіталістом») найманої робочої сили, тобто форму її використання для визначення «моменту експлуатації».

Тому термін «Пасив» у бухгалтерському обліку потрібно тлумачити, на нашу думку, так. Пасив — це капітал — власність відповідної фізичної або юридичної особи на активи — майно і об'єкти (ресурси), які є на підприємстві, які контролюються підприємством в результаті попередніх (минулих) подій, та використання яких, як очікується, призведе до збільшення капіталу.

Що стосується терміна «Зобов'язання», то підприємство як юридична особа (особливо це проявляється у колективних підприємствах) зобов'язане і по відношенню до власників, акціонерів тощо. Про це свідчать такі елементи, як виплата дивідендів, право виходу зі складу акціонерів, засновників тощо.