Бухгалтерський облік (1998)
Б.4.2.2.7. Перегрупування елементів затрат в елементи собівартості (статті затрат)
У практиці найпоширенішою є наступна система групування затрат на виробництво за ознаками елементів собівартості (статей затрат) для управління затратами:
сировина і матеріали;
зворотні відходи (відраховуються);
куповані вироби, напівфабрикати та послуги виробничого характеру, сторонніх організацій та підприємств;
паливо та енергія на технологічні потреби;
основна заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві;
додаткова заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві;
відрахування на соціальне страхування;
відрахування на обов'язкове медичне страхування;
загальновиробничі затрати;
загальногосподарські затрати;
втрати від браку;
інші виробничі затрати;
позавиробничі затрати.
Детально ці питання будуть розглянуті у третій частині підручника — Внутрішньогосподарський облік.
У деяких галузях відхилення від наведеної системи групування затрат у розрізі статей калькуляції значні. Але це природно, оскільки кожна галузь, кожний вид виробництва, а іноді й різні технології' виробництва одного й того самого виду продукту мають певні особливості, що їх потрібно враховувати при калькулюванні собівартості.
За своїм складом елементи виробничої собівартості (тобто статті виробничої калькуляції) можуть бути одноелементними (однорідними) або комплексними, які складаються з кількох елементів затрат. Таке групування має істотне значення для проведення економічного аналізу, визначення факторів, які впливають на собівартість продукції в системі внутрішньогосподарського обліку.