Бухгалтерський облік (1998)

Затрати комерційної діяльності являють собою затрати, пов'язані з просуванням товарів від виробництва до споживача. До них належать затрати з купівлі, транспортування, упакування, підробки, зберігання, реалізації товарів тощо, а також затрати з утримання будов та інвентаря, оренди основних засобів, сплати процентів за користування кредитом, страхування майна (комерційного ризику), з торговельної реклами і т. ін.

Затрати комерційної діяльності аналогічно обліку затрат виробничої діяльності поділяються на три самостійні етапи: затрати на придбання, затрати на управління (орг.) та затрати на продаж, реалізацію. Ці три процеси в обліку комерційної діяльності унаочнює рис. Б.4.1.

Загальна класифікація затрат та методика обліку формування елементів затрат в комерційній діяльності аналогічна викладеному вище — Б.4.2.4 порядку обліку виробничої діяльності та при наданні послуг. У порівнянні з виробничим процесом по виготовленню продукції або виробленню послуги, у торгівлі нічого не виробляється, надана послуга є «роботою», яка не має кількісних характеристик. Тому у торгівлі немає процесу визначення виробничої фінансової собівартості результату, а значить прямих та непрямих (накладних) затрат, обліку готової продукції та інших облікових робіт, характерних для виробництва. У торгівлі затрати операційної діяльності групуються за такими ознаками:

затрати на придбання товарів;

затрати на продаж товарів;

затрати на управління — адміністративні затрати;

інші операційні затрати.

Затрати поділяються за галузями діяльності (в оптовій, посередницькій, роздрібній торгівлі, громадському харчуванні і т. ін.), та видами затрат.

Розмір затрат визначається як абсолютною сумою, так і їх рівнем у процентах до товарообороту. Рівень затрат є одним із якісних показників діяльності торговельних підприємств.

Затрати відображаються на дебеті рахунка «Елементи затрат у момент здійснення» (затрати з купівлі, перевезень, зберігання товарів, торговельної реклами, заробітної плати і т. ін.).

Деякі затрати попередньо резервують (наприклад, на ремонт основних засобів, покриття товарних втрат у межах відповідних норм тощо) або відносять на рахунок витрат майбутніх періодів (наприклад, орендна плата, витрати зі страхування майна і т. ін.) з наступним рівномірним списанням на рахунок «Витрати комерційної діяльності».

Синтетичний облік затрат ведеться на рахунках «Затрати», аналітичний — у розрізі встановленої номенклатури затрат, згрупованих за двома ознаками: залежні та незалежні від розміру товарної маси.

Найбільш характерним є варіант побудови за рис. Б.4.5.