library.if.ua

Бухгалтерський внутрішньогосподарський облік (1998)

В. 1.6. Поглиблена класифікація затрат внутрішньогосподарського обліку

Фінансовим обліком у сфері затрат охоплюються процеси придбання (купівлі), організації переробки (процесу виробництва), продажу (реалізації) виготовлених продуктів праці. Завдяки фінансовому обліку досягається мета кількісного відображення якісних (вартісних) характеристик цих процесів, хід самого процесу діяльності, процес нарощування витрат, тобто вартості, визначення фінансового результату тощо.

Традиційно до завдань бухгалтерського внутрішньогосподарського обліку затрат та доходів відносять такі:

своєчасне подання інформації про затрати та доходи за центрами затрат та центрами відповідальності;

контроль господарської діяльності структурних підрозділів;

визначення (калькулювання) собівартості продукції (виробів, послуг, робіт), матеріалів, товарів тощо;

визначення ціни;

прийняття управлінських рішень.

Водночас традиційне завдання не визначає основне. Процес діяльності пов'язаний із вчинками конкретної особи, а тому й з відповідальністю цієї особи за свої рішення. Отже, за вартісні характеристики має відповідати хтось конкретно.

Персональна відповідальність за результати роботи пов'язана не лише з кількісними та якісними (вартісними) характеристиками використання ресурсів і формування вартісних показників, а й з прогнозними рішеннями. Для їх прийняття потрібна додаткова інформація про затрати. Ця характеристика має відображати не просто що затрачено, а й розкривати відповідність затрат заздалегідь визначеним параметрам (бізнес-плану, нормам, кошторису тощо), з'ясовувати причини того чи іншого стану, називати ініціаторів економії або винуватців перевитрат. Має бути дана відповідь, де саме, на якій операції, на якому процесі (фазі, дільниці тощо) виникли відхилення, ступінь використання виробничих потужностей тощо. З огляду на це класифікацію затрат слід доповнити поняттям еластичності (тобто залежності). За цією характеристикою затрати у внутрішньовиробничому обліку поділяють на залежні та незалежні від діяльності. При цьому залежні можуть бути:

пропорційно залежні;

дегресивно залежні;

прогресивно залежні (рис. В. 1.4).



Потребують уточнення прямі та непрямі затрати. Прямі затрати доцільно уточнити терміном «індивідуальні», а непрямі — терміном «загальні».

Поглиблена класифікація затрат подана на табл. В. 1.1.





Доцільно ввести такі поняття: затрати, які контролюються, та затрати, які не контролюються; короткострокові, довгострокові, значні, незначні, середні та граничні.