library.if.ua

Бухгалтерський внутрішньогосподарський облік (1998)

В.3.1. Сутність та основи побудови

Бухгалтерський внутрішньогосподарський облік виробничої діяльності за методом повних затрат передбачає всебічне максимально повне та точне відображення абсолютно всіх затрат підприємства за певний час у собівартості продукції. Основу побудови формують відповідні чинники, а саме:

поділ затрат на прямі та непрямі;

характер технології виробництва:

організації виробництва;

контролю за затратами; центри обліку затрат:

відповідальності.

Метод повних затрат можливий за двома варіантами:

ненормативним — простий метод нагромаджування затрат;

нормативним (стандарт-кост) — нагромаджування затрат за нормами та відхиленням від норм.

У свою чергу нормативний має два підваріанти:

періодичний контроль затрат за нормами (місяць, декада, тиждень, день);

поточний контроль затрат за нормами (за ходом технологічного процесу), окремими операціями.

Для побудови обліку виробничої діяльності методом повних затрат на будь-якому підприємстві спочатку визначають наявні чинники. Після їх визначення розпочинають розробку робочого плану рахунків та складають модель обліку затрат.

Найважливіші та найскладніші моменти побудови моделі такі:

загальна методологія та її побудова;

особливості формування елементів затрат;

побудова обліку руху матеріальних елементів затрат і незавершеного виробництва у процесі виробництва;

облік попереднього групування непрямих елементів затрат у комплексних видах та їх перегрупування;

облік випуску готової продукції та визначення її повної виробничої собівартості.

Для цього потрібні дані про склад статей затрат.

Розглянемо ці питання докладніше в контексті побудови обліку затрат на виробництво методом повних затрат у собівартості продукції, маючи на увазі, що загальна методика, яку буде розглянуто, по суті однакова в усіх системах виробничого обліку. Розбіжності пов'язані з особливостями, які характеризують відповідну систему.