Фінанси підприємств

Грошові потоки підприємства за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Кошти, що надходять з різних джерел підприємства, належать до внутрішніх грошових потоків. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел.

Аналіз руху грошових засобів показує, як формувалися потоки грошових засобів у минулому, але можливість погасити заборгованість залежить від майбутніх потоків грошових засобів, тому необхідною є система, що дає змогу прогнозувати рух грошових потоків і визначити обсяг необхідного фінансування у наступному році.

Негативний рух грошових потоків означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення, позитивний - що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.

Структура грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. Класифікацію надходжень і вибуття грошових засобів наведено на рисунку 1.

Більшість підприємств значну частину фінансових ресурсів отримує саме з внутрішніх джерел. їх частка становить 60-70 % у загальному обсязі грошових потоків. Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку та звітності включають: виручку від реалізації продукції, робіт і послуг; виручку від іншої реалізації; доходи від позареалізаційних операцій.

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг залежить від основної діяльності підприємства, тому на неї припадає найбільша частка внутрішніх грошових надходжень. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в остаточному підсумку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, які виражає грошові відносини між постачальниками і покупцями.

З переходом на ринкові основи господарювання зростає роль фінансової діяльності підприємств. Пошук фінансових джерел розвитку підприємств у напрямку найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій з цінними паперами та інші питання фінансової діяльності набувають важливого значення для фінансових служби підприємства.

Підприємства, крім основної, отриманої і від таких видів діяльності:

придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;

продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;

вкладення тимчасово вільних коштів на депозит;

валютні операції;

пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств;

надання позик;

лізингові операції.

Доходи від таких видів діяльності мають значну питому вагу у грошових потоках підприємства і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансового ринку. Доходи від фінансових інвестицій справляють прямий, безпосередній вплив на формування балансового прибутку. Основним завданням фінансової служби підприємства є раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток.

Отже, грошові надходження підприємства відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і фонди грошових коштів, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, вдосконалення та розширення виробництва.

Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах У сукупності ці гротові розрахунки формують грошовий оборот підприємств.

У грошовому обороті підприємств можна виділити такі напрями:

розрахунки пов'язані з процесом виробництва;

розрахунки за результатами діяльності;

внутрішньогосподарські розрахунки.

Основними для підприємства с надходження грошових коштів від продажу продукції (робіт, послуг), що зараховані на поточні рахунки і оприбутковані в касі підприємства, оприбутковані товари при товарообмінних операціях, а також надходження в нематеріальній формі.

Своєчасність надходжень коштів від продажу продукції важливий момент у господарській діяльності підприємства. По-перше, грошові надходження є основним регулярним джерелом коштів із підприємства. По-друге, процес кругообороту коштів підприємства закінчується продажем продукції, що означає відновлення витрачених на виробництво грошових коштів і створення необхідних умов для відновлення витрачених на виробництво грошових коштів і створення необхідних умов для відновлення наступного кругообороту.

Від грошових надходжень залежать фінансова стійкість підприємства, стан обігових коштів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків з державними цільовими фондами, кредитними установами.

В Україні застосовуються два методи визначення надходжень від продажу продукції: касовий метод, відповідно до якого надходження від продажу визначають за коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей; метод нарахування, відповідно до якого надходження від продажу продукції визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату.

При виконанні господарських операцій, пов'язаних з продажем продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, зобов'язання підприємства щодо розпорядження отриманими надходженнями в грошовій та іншій формах виникають з моменту:

зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства;

оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства або інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує підприємство; оформлення податкової накладної, що засвідчує факт надання покупцю товарів при розрахунках кредитними або дебетовими картками та чеками. При здійсненні товарообмінних (бартерних операцій) зобов'язання підприємства виникають з моменту:

оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг; оприбуткування товарів; оформлення документа, що засвідчує факт отримання замовником робіт, послуг. Виконання операцій при ввезенні товарів (робіт, послуг) фіксується з моменту:

оформлення ввізної декларації;

списання коштів з поточних рахунків замовника в оплату робіт (послуг);

оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.

Рух готівкових грошей і безготівкових платіжних засобів взаємопов'язаний. Однак у сукупному грошовому обороті переважають безготівкові розрахунки, оскільки вони мають ряд переваг над готівковими. Ці переваги проявляються передусім у прискоренні розрахунків, в економії витрат, пов'язаних з перевезенням готівки, її обліком та зберіганням. Використання безготівкових розрахунків зменшує потребу в обороті грошових знаків держави. Крім того, при безготівкових розрахунках грошова маса акумулюється в банках і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням.

Безготівкові розрахунки не обмежуються лише банківськими операціями. В грошовому обороті можуть мати місце взаємні розрахунки. Такі розрахунки, як правило, здійснюються поза банками.

Основою організації безготівкових розрахунків у господарському обороті України є Інструкція "Про безготівкові розрахунки в національній валюті" затверджена постановою Правління Національного банку №135 від 29. 03. 2001 року, а готівкових - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №72 від 19. 02. 2001 року, а також Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Позичкові рахунки відкриваються юридичним і фізичним особам у банку. Такі рахунки призначаються для обліку кредиту, який здійснюється шляхом оплати розрахункових документів і перерахування на поточний рахунок отримувача кредиту відповідно до умов кредитування.

Депозитні рахунки відкриваються на основі депозитного договору між власниками рахунка і установою банку на термін, застережений в договорі. Кошти на депозитний рахунок перераховуються з поточного рахунка і після закінчення терміну зберігання повертаються на нього.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають у банк такі документи:

Заяву на відкриття рахунка за підписом керівника підприємства і головного бухгалтера.

Копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену органом, який видав свідоцтво, або нотаріусом.

Копію рішення про створення чи реорганізацію підприємства, засвідчену нотаріально чи органом, який прийняв це рішення.

Копію Статуту підприємства, засвідчену нотаріально чи реєструючим органом.

Картку зі зразками підписів осіб, що можуть розпоряджатися рахунком з відбитком печатки підприємства.

Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.

Копію документа про реєстрацію в Пенсійному фонді України.

При відкритті субрахунків для філіалів і самостійних підрозділів підприємства в банк подається копія рішення про створення відокремленого підрозділу і прохання про відкриття субрахунку. Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство-резидент надає в банк ті ж документи, що й для відкриття рахунків у національній валюті.