library.if.ua

Фінанси підприємств

8.5. Державна фінансова підтримка малого бізнесу

Державна фінансова підтримка малого бізнесу* включає насамперед податкові та кредитні методи впливу на даний сектор економіки. Як засвідчує світовий досвід, виважена, диференційована податкова та грошово-кредитна політика здійснює вирішальний вплив на формування та подальший розвиток суб'єктів малого бізнесу. Реальні труднощі з фінансуванням є чи не найголовнішою проблемою сьогодні для малого бізнесу України.

Відсутність достатнього капіталу у більшості населення, складність, невигідність, а подекуди й неможливість одержати позичкові кошти гальмують розвиток малого бізнесу. Отже, завдання держави - створювати передумови, що стимулюють вкладання інвестицій у цей сектор економіки. Підтримка з боку держави на цьому рівні має здійснюватися двома взаємопов'язаними шляхами; допомогою у формуванні капіталу для відкриття підприємства; забезпеченням сприятливих умов для подальшого розвитку функціонуючих малих підприємств. Саме тому у згадуваній вище Програмі розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки записано що завданнями Програми є:

створення правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку малого підприємництва; формування системи державної підтримки малого підприємництва;

сприяння розвиткові малих підприємств у виробничій, інноваційній та соціальній сферах, створення нових робочих місць, стимулювання інвестиційної активності та обмеження монополізму в підприємницькій діяльності; розвиток фінансово-кредитних та інвестиційних відносин у сфері малого підприємництва;

формування розвинутої інфраструктури малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях;

створення широкого прошарку "підприємців-власників". Одним із головних напрямів підтримки малого бізнесу є створення системи фінансово-кредитної підтримки. Найважливіші важелі державної фінансової підтримки малого підприємництва в Україні можна поділити на дві основні групи методів державної фінансової підтримки - прямі і непрямі.

Механізм прямих заходів включає такі основні форми державної фінансової підтримки малого підприємництва: надання субсидій; надання позик;

формування державних фондів; створення спеціалізованих фінансових установ. Заходам другої групи притаманний непрямий характер, вони поступово витісняють важелі прямого адміністративного впливу. До основних форм такої державної фінансової підтримки підприємництва насамперед слід віднести:

податкові знижки (або повне звільнення від інших податків); податкові пільги; прискорена амортизація;

знижки на науково-дослідні витрати, на витрати, пов'язані з підготовкою кадрів для підприємницької діяльності тощо. Зазначені форми державної політики тою чи іншою мірою використовуються в Україні і зарекомендували себе як ефективні гнучкі важелі державної допомоги, які мають в основному недискримінаційний характер.

Усі підприємства, навіть такі, справи яких йдуть досить успішно, на майбутнє потребуватимуть фінансування. Воно може використовуватись для:

розгортання нового підприємства;

розвитку нових технологій та розробки випуску нових продуктів;

поширення бізнесу (нові споруди, вдосконалення технології, найму кадрів); освоєння нових ринків.

Доступ до сталого фінансування за доступними процентними ставками залишається життєво важливим питанням для представників малих підприємств. Головні засоби, що створюють сприятливі умови для розвитку малих підприємств, включають: наявність доступного капіталу (суми, нагромаджені за рахунок приросту капіталу, які можуть бути використані малими підприємствами);

відповідна структура установ (система комерційних банків, індустрія ризикового фінансування, фондові біржі та інші механізми, що дозволяють зв'язати постачальників капіталу з тими, хто має в ньому потребу); помірні проценти;

відповідні фінансові механізми (різні види позик, відповідні форми інвестування акціонерного капіталу). Головне питання - визначити, що уряд може зробити для сприяння формуванню цих засобів, у зв'язку з чим доцільно визначити такі головні завдання у галузі фінансування малих підприємств:

поширення участі комерційних банків у наданні позик малим підприємствам;

нагляд і регулювання за наданням банками позик малим підприємствам;

забезпечення збільшення капіталу, який може бути використаний шляхом розвитку конкуренції на ринку надання позик малим підприємствам;

зміщення акцентів і раціоналізація державних програм допомоги малим та середнім підприємствам; сприяння наданню акціонерного капіталу малим підприємствам.

На доступність фінансування впливає система забезпечення позик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб витрачати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню приватним сектором позик підприємствам, які мають в цьому потребу, гарантуючи повернення позики у разі їх неплатоспроможності. Таким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця і усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.

Для того, щоб ця програма функціонувала, повинна існувати комерційна банківська система з відповідним капіталом. Крім того, потрібно виділити певні державні ресурси, оскільки деяка частка позик не буде сплачена позичальниками, і уряд змушений буде повернути всю позику або її частку кредиторові. Чи існують умови для такого підходу в Україні?

На жаль, кредитні джерела для малого підприємництва в Україні практично відсутні. Головна причина цього - незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, відсутність стабільності в регулюванні фінансової і банківської діяльності. Тому банки видають лише короткострокові кредити і під високі процентні ставки. Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування підприємств і задовольняють лише незначну частку діючих бізнесменів.

Однак в Україні існує три потенційно доступних джерела отримання фінансів для малого бізнесу:

Український фонд підтримки підприємництва; Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств; Державний інноваційний фонд України. З метою сприяння реалізації державної політики фінансової підтримки підприємництва, створення відповідних умов для розвитку малого підприємництва у грудні 1991 року Кабінет Міністрів України створив Український національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, який у серпні 1995 року був перетворений в Український фонд підтримки підприємництва (постанова Кабінету Міністрів України №687 від 27 серпня 1995 p.).

Згідно з цією постановою Український фонд підтримки підприємництва (далі - Фонд) є некомерційною організацією і не має за мету своєї діяльності отримання прибутку. Основними завданнями Фонду є:

сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного використання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів часткової сплати відсотків за видані підприємцям кредити установами банків;

співробітництво з міжнародними, іноземними та українськими фінансовими організаціями у питаннях розвитку підприємництва;

участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінансового розвитку підприємництва в Україні. Для реалізації основних завдань Фонду використовуються кошти, передбачені державним бюджетом, на фінансову підтримку підприємництва.

Іншим джерелом фінансової державної підтримки малого підприємництва є Державний інноваційний фонд України (Держіннофонд), який був утворений відповідно до Закону України "Про засади державної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності" Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 18 лютого 1992 р. Кошти Держіннофонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань, обов'язкових відрахувань підприємств, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб. Фонд підтримується запровадженнями наукових розробок, на які існує конструкторсько-технологічна документація, виготовлено дослідний зразок та невелика партія продукції.

Заявниками інноваційних проектів с підприємства всіх форм власності. Розгляд проектів та вирішення питання фінансування за результатами експертиз проводяться незалежно від форм власності. Переважна кількість проектів надходить від підприємств недержавної о сектора економіки, які за кількістю працюючих можуть бути віднесені до малого та середнього підприємництва, що є наслідком більшої ініціативності цих підприємств. Держіннофонд України здійснює підтримку інноваційної діяльності малого та середнього підприємництва також за такими напрямами:

консультації та допомога у складанні бізнес-плану інноваційного проекту;

проведення маркетингових досліджень за інноваційною продукцією, що планується;

проведення науково-технічної та фінансової експертизи інноваційного проекту за кошти Держіннофонду; оцінка ризиків виконання інноваційного проекту; супроводження й управління інноваційним проектом. Одержання підприємством пільгової позички на 1-1,5 року за інноваційним проектом дозволяє підприємству оновити основні фонди, провести технологічне переоснащення виробництва для випуску наукоємкої продукції, для заміни імпортної продукції.

З метою відпрацювання і впровадження інвестиційного механізму фінансування інноваційних програм і проектів підприємств, які зазнають зміни форм власності, та подальшої постприватизаційної підтримки інноваційної діяльності таких підприємств Держіннофонд України створив Український центр підтримки інноваційної діяльності, на який покладено такі завдання:

організація спільного інвестування в цінні папери підприємств у процесі приватизації та у післяприватизаційний період, розвиток фондового ринку в Україні; координація взаємодії інвесторів;

забезпечення контролю за використанням інноваційних коштів та виконанням інноваційних договорів шляхом отримання часток (паїв, акцій) у статутному фонді підприємств з метою досягнення очікуваного економічного ефекту; забезпечення гарантій повернення коштів інвесторам з урахуванням умов їх надання;

створення умов для максимально ефективного використання інноваційних коштів в інтересах інвесторів та можливого їх реінвестування.