Бібліотекаекономіста

Парасій-Вергуненко «Аналіз банківської діяльності (2003)» Предмет «Аналіз банківської діяльності»

2.5. Аналіз статутного капіталу

Найбільшу частку в сумі капіталу комерційного банку становить статутний капітал. Показник статутного капіталу — один з основних показників розвитку банку.
Статутний капітал являє собою вартість вкладів акціонерів (засновників, учасників) банку, внесених з метою формування його активів для початку чи подальшої банківської діяльності, а також гарантування інтересів вкладників банку.
Статутний капітал формується під час створення комерційного банку за рахунок внесків засновників банку і випуску акцій. Розмір статутного капіталу комерційного банку визначається його засновниками, але він не може бути меншим установленого Національним банком України рівня.
Аналіз статутного капіталу починається з оцінки його динаміки, тобто зміни його розміру за кілька років, його частки в загаль¬ній сумі власного капіталу комерційного банку, у валюті балансу, в зобов’язаннях банку.
Крім того, в процесі аналізу формування статутного капіталу вивчається структура акціонерного капіталу, і передусім склад акціонерів банку. Для цього використовуються дані аналітичного обліку. При цьому необхідно зауважити, що частка одного акціонера в загальній сумі статутного капіталу не повинна перевищувати 35 %. Цей аналіз дає можливість визначити, яким фізичним та юридичним особам належить більшість голосів на загальних зборах акціонерів. Крім того, на початковому етапі аналізу діяльності банку аналізується оплата статутного капіталу і виявляється ще неоплачена його частина.
Внески до статутних капіталів банків роблять юридичні особи — акціонери банків тільки за рахунок наявних вільних власних коштів у грошовій формі. У зв’язку з цим у процесі аналізу правильності формування статутного капіталу необхідно перевірити за кожним акціонером банку:
наявність аудиторських висновків незалежних аудиторських організацій, які підтверджують достовірність балансових даних юридичних осіб — акціонерів банку про наявність у них вільних власних коштів у грошовій формі для здійснення внесків до статутних капіталів банків в обсягах, передбачених установчими документами, а також оцінити фінансовий стан і платоспроможність акціонерів;
наявність балансів підприємств — акціонерів банків (ф. 1) та звіту «Про фінансові результати» (ф. 2).
Загальну характеристику масштабів діяльності банку дає показник приросту статутного капіталу:
Цей показник дає можливість визначити темпи експансії, тобто розширення діяльності банку й зміцнення його статусу.
Ефективність використання статутного капіталу визначається за допомогою таких показників:
розмір кредитних вкладень на 1 грн. статутного капіталу;
розмір прибутку на 1 грн. статутного капіталу;
розмір прибутку на одну акцію;
розмір прибутку на одного акціонера;
термін окупності акціонерного капіталу.
Значення статутного капіталу в діяльності комерційного банку визначається за допомогою таких показників:
питома вага статутного капіталу в загальній сумі капіталу;
питома вага статутного капіталу у валюті балансу.
Рівень покриття активів за рахунок акціонерного капіталу характеризується особливим показником — мультиплікатором капіталу (М):
М = Активи банку / Статутний капітал
Капітал банку являє собою гарантійний фонд покриття можливих витрат. З цього випливає, що чим вище числове значення мультиплікатора капіталу, тим істотнішим є потенційний ризик втрат банку. Для середнього банку мультиплікатор капіталу становить 14—15 %, а для великого банку, фінансового центру — 20—25 %.
Цей показник можна проаналізувати і в динаміці.