library.if.ua

Аналіз банківської діяльності (2003)

6.1.1. Основні завдання аналізу

Для зменшення ризику та збільшення доходів комерційні банки проводять диверсифікацію активних операцій, тобто розподіляють активи між різними видами операцій та об’єктами вкладень. Ефективність діяльності банку в довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів його розвитку і підвищення конкурентоспроможності в ринкових умовах значною мірою визначаються рівнем і масштабами інвестиційної діяльності банку. Тому, крім авансування ресурсів у позикові активи, чимала частина банківського капіталу має форму інвестиційних активів.

Інвестиціями називають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Комерційні банки здійснюють фінансові (прямі та портфельні) і нефінансові (капіталізовані) інвестиції.

Прямі фінансові інвестиції — це вкладення коштів у діяльність інших підприємств, організацій і установ на довгостроковій основі.

Портфельні інвестиції, якими є цінні папери, — це високоліквідний вид фінансових інвестицій, що легко реалізується, але є більш ризикованим. Вони вільно котируються на ринку цінних паперів. Портфельну форму інвестування банки, як правило, використовують як спосіб тимчасового розміщення вільного банківського капіталу.

Цінним папером називається документ, який засвідчує з дотриманням установленої форми обов’язкових реквізитів майнові права, здійснення або передання яких можливі тільки за його пред’явлення. Серед існуючих цінних паперів виділяють фондові та комерційні. До фондових відносять акції та облігації. До комер¬ційних цінних паперів належать комерційні векселі, чеки, застав¬ні свідоцтва та ін. Фондові цінні папери відрізняються від комер¬ційних масовим характером емісії.

Інвестиційний портфель комерційного банку складається з:

усіх боргових цінних паперів (векселі, облігації, сертифікати та ін.), що перебувають у власності банківської установи;

акціонерних (пайових) цінних паперів, що перебувають у власності банківської установи в разі, якщо їй належить менше ніж 20 % від загальної суми статутного капіталу суб’єкта господарської діяльності.

Іншими словами, інвестиційний портфель комерційного банку складається з цінних паперів:

на продаж;

на інвестиції;

інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.

Головною метою аналізу операцій банку з цінними паперами є виявлення найбільш перспективних вкладень банку в цінні папери та поліпшення якості інвестицій.

Основними завданнями аналізу операцій з цінними паперами банку є аналіз:

їх структури та динаміки;

значущості цих операцій у діяльності банку;

якості портфеля цінних паперів;

дохідності та ефективності.