Аналіз банківської діяльності (2003)

Аналіз доходів комерційного банку починається з оцінки виконання плану і змін у структурі валового доходу через зіставлення даних за звітний період з плановими даними, а також фактичними даними за відповідний період минулого року. Аналіз структури доходів передбачає також визначення частки відповідних груп доходів у загальній їх сумі.

Структурний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення. За цим критерієм доходи банку можна розділити на такі групи:

Процентні доходи — складаються з доходів від коштів, розміщених в інших банках, плати за кредит, наданий суб’єктам господарської діяльності і фізичним особам, за інші види кредиту та з доходу від інвестиційних цінних паперів.

Комісійні доходи — охоплюють доходи від розрахунково-касового обслуговування банків та клієнтів, комісійні доходи від кредитного обслуговування, комісійні доходи за операціями з цінними паперами, комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів, комісійні доходи від довірчого обслуговування банків та клієнтів, комісійні доходи за позабалансовими операціями, комісійні доходи за операціями з філіями.

Дохід від торговельних операцій є результатом торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з ініціативи банку і не є виконанням доручень клієнтів.

До інших банківських операційних доходів належить дивідендний дохід, дохід від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями, доходи від консультаційних послуг фінансового характеру.

Інші небанківські операційні доходи є наслідком здійснення банком господарських операцій. До них належать доходи від продажу основних засобів та матеріальних цінностей, штрафи та пені, отримані за господарськими операціями, тощо.

До непередбачених доходів належать доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій державою та страховими компаніями) та інші непередбачені доходи.

Загальний аналіз доходів банку ґрунтується на використанні методик вертикального та горизонтального аналізу, які дають змогу оцінити структуру доходів та визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою.

Аналіз динаміки доходів банку проводиться за допомогою стандартних показників: абсолютного зростання, темпу зростання та темпу приросту.

Аналіз структури доходів дає можливість оцінити ефективність окремих видів діяльності банку. Цей аналіз потрібно починати з визначення частки відповідних груп у загальному обсязі отриманих доходів. Питома вага операційних доходів повинна наближатись до 100 %, а темп приросту порівняно з попереднім періодом має бути ритмічним. У разі зменшення приросту операційних доходів загальне збільшення доходу може бути досягнуто за рахунок неопераційних доходів. Якщо виникає така тенденція — зростання доходів від побічної діяльності, то банку потрібно звернути на неї особливу увагу. Виник¬нення такої тенденції свідчить про погіршення управління активними операціями банку або про погіршення кон’юнктури ринку кредитних послуг.

У свою чергу, аналізуючи структуру операційного доходу, позитивно слід оцінювати тенденцію до збільшення питомої ваги процентних доходів. Збільшення частки комісійних доходів може свідчити або про зростання кількості клієнтів, що обслуговуються в банку, або про подорожчання банківських послуг (збільшення тарифів). Аналіз указаного питання можна здійснити також за допомогою коефіцієнта залежності банку від непроцентних доходів. Цей показник розраховується за такою формулою:

Комісійний дохід до загальних активів = Комісійний дохід / Середні загальні активи.

Наведений показник аналізується в динаміці. Його збільшення може свідчити про рівень диверсифікації оплати за фінансові послуги чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів.