library.if.ua

Аналіз банківської діяльності (2003)

9.5. Аналіз структури та динаміки витрат

Під терміном витрати розуміють зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відпливу чи зменшення активів або збільшення заборгованості, що призводить до зменшення власного капіталу, крім тих, що пов’язані з розподілом частки доходу між власниками капіталу.

Витрати визначаються у звіті про прибутки та збитки на підставі безпосереднього зв’язку між понесеними витратами і надходженнями за визначеними статтями доходу.

Аналогічно методиці аналізу доходів банку виконується й аналіз витрат, тобто за допомогою методу групувань.

Витрати комерційного банку складаються з таких елементів:



Основними завданнями аналізу витрат банку є:

оцінка змін суми витрат порівняно з планом та витратами відповідного періоду минулого року;

аналіз змін у структурі витрат;

визначення причин, що викликали зміни в сумах витрат банку;

кількісний вимір впливу чинників на розмір витрат;

розроблення заходів для скорочення витрат.

Аналіз витрат комерційного банку починається з оцінки виконання плану витрат в цілому по банку, а також аналізу цього показника в динаміці через порівняння даних звітного року з плановими даними, а також даними за попередній період минулого року в цілому по банку.

З метою виявлення причин змін, що відбулися в загальній сумі витрат, на подальших етапах аналізу дається характеристика змін у структурі витрат банку. Аналізуючи структуру витрат, необхідно звернути увагу на такі моменти.

Зниження питомої ваги банківських операційних витрат свідчить про погіршення управління пасивами або про ускладнення ситуації на кредитному ринку країни. Різке збільшення питомої ваги операційних витрат свідчить про погіршення кон’юнктури кредитного ринку або банківського управління. Особливу увагу під час аналізу структури витрат приділяють аналізу адміністративно-управлінських витрат (інші небанківські операційні витрати). В умовах економічної кризи та інфляції, як правило, спостерігається швидке зростання управлінських витрат, особливо зростання заробітної плати за недостатнього збільшення прибутку. Зменшення інших небанківських операційних витрат вважається позитивним явищем і свідчить про грамотне управління витратами.

В умовах економічної кризи, коли нерідкісні банкрутства, банки повинні направляти значні кошти на створення резервів для покриття сумнівних та збиткових операцій. У таких випадках зростатиме питома вага витрат на створення резервів під сумнівну дебіторську заборгованість, під знецінення цінних паперів та сумнівну заборгованість за кредитами (група рахунків 77).

Аналізуючи внутрішню структуру процентних витрат, особливу увагу потрібно звернути на питому вагу відсотків, сплачених за міжбанківським кредитом. Якщо в структурі процентних витрат частка процентних витрат на МБК більше 30 %, то це свідчить про ризиковану політику банку, про жорстку його залежність від кон’юнктури та ліквідності грошового ринку.

Якщо динаміка структури витрат банку погіршується, то керівництву необхідно скоригувати свою дисконтну та кредитну політику.

На наступному етапі аналізу для з’ясування причин зростання окремих груп витрат здійснюється їх детальний аналіз.