Антикризове управління підприємством

8.3. Організаційно-економічне забезпечення продажу майна підприємства як цілісного майнового комплексу

Одним з можливих заходів судової санації підприємства, передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є продаж майна підприємства недержавної власності як цілісного майнового комплексу (далі-ЦМК).

Процедурні питання застосування цього засобу відновлення платоспроможності підприємства-банкрута визначені окремою статтею Закону (ст.19) [6].

Основними особливостями продажу майна як ЦМК є такі:

відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику;

грошові зобов'язання і обов'язкові платежі боржника на дату прийняття господарським судом заяви про визнання боржника банкрутом не включаються до складу підприємства;

всі трудові договори (контракти), що діють на момент продажу підприємства, зберігають силу; сума, одержана від продажу підприємства недержавної форми власності, включається до складу майна боржника;

продаж підприємства недержавної форми власності провадиться на відкритих торгах, яким передує опублікування оголошення про продаж майна підприємства як ЦМК в офіційному виданні (за тридцять днів до дати проведення торгів).

Залежно від об'єкта може здійснюватися продаж:

усього майна кризового підприємства, тобто, по суті, мова йде про опосередкований продаж корпоративних прав на підприємство;

частина майна, яке використовується відокремлено для проведення певного виду (напряму) підприємницької діяльності -продаж бізнесу.

Практична реалізація законодавчо передбаченої можливості продажу майна підприємства як ЦМК потребує здійснення комплексу заходів, спрямованих на пошук та залучення покупця-інвестора, формування попиту на ЦМК, обгрунтування умов його продажу.

Слід зазначити, що, з точки зору покупця, придбання майна підприємства як ЦМК у процесі судової санації має суттєві відмінності порівняно з придбанням підприємства на ринку ЦМК. Порівняльна характеристика умов придбання підприємства на ринку ЦМК та через механізм участі в санації наведена в табл.8.5.

Оскільки придбання підприємства через механізм участі в санації є однією з форм інвестиційної діяльності, хоча й специфічною, управлінські рішення з цього приводу базуються на загальновизнаних положеннях теорії інвестування, які висвітлені в зарубіжній та вітчизняній літературі.

Придбання ЦМК через механізм участі в санації слід розглядати як особливий об'єкт комплексного інвестування.

Особливістю інвестування (порівняно з іншими напрямами інвестиційної діяльності) є те, що об'єкт інвестування є господарюючим суб'єктом ринку із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг) та здатністю генерувати доходи у процесі своєї діяльності.

Комплексність інвестування обґрунтовується тим, що об'єктом придбання є не тільки активи підприємства, склад яких відбито в балансі підприємства (основні фонди, матеріальні та інші оборотні активи), але й нематеріальні активи, що не знайшли відбиття в бухгалтерських даних та є віддзеркаленням конкурентних переваг, накопичених у процесі діяльності підприємства, а також наявний людський капітал, досвід, технології, зв'язки тощо.

Інвестуванню коштів у придбання ЦМК, з точки зору інвестора, притаманні як позитивні, так і негативні ознаки. Позитивні ознаки полягають у тому, що саме цей напрям інвестицій дає можливість поєднати інфляційну захищеність капіталу (що обумовлено значною часткою основних фондів та матеріальних обігових активів у складі майна підприємства) із забезпеченістю певного рівня ліквідності капіталу (що обумовлено наявністю обігових активів). Негативні ознаки, викликані низькою ліквідністю, особливо у короткостроковому періоді часу, потребою в детальному вивченні справ для висновку стосовно доцільності інвестування, необхідністю здійснення професіонального управління діяльністю підприємства, що придбавається, високим ризиком неотримання очікуваного доходу внаслідок зниження ринкової вартості ЦМК тощо.

Учасниками санації через придбання майна як ЦМК можуть бути різні інвестори. Для їх всебічної характеристики може бути запропонована зазначена нижче системна класифікація.

1. Залежно від повноти придбання ЦМК:

• стратегічні, які зацікавлені в придбанні підприємства в цілому;

• портфельні, які можуть погодитися на придбання певної частки

ЦМК.

2. За юридичним статусом:

індивідуальні (фізичні особи);

колективні (юридичні особи).

3. За регіональною належністю інвесторів:

вітчизняні;

іноземні;

спільні.

4. Залежно від відношення до підприємства:

незалежні, які попередньо не мали правовідносин з підприємством;

пов'язані.

До групи пов'язаних належать такі категорії потенційних інвесторів:

кредитори підприємства-боржника;

представники старих власників підприємства-боржника або пов'язаних з ними підприємств;

асоційовані підприємства, що створені підприємством боржником, в яких боржнику належить блокуючий (понад 25%) пакет акцій або голосів та які не є дочірніми та спільними підприємствами боржника;

господарське товариство, спеціально утворене трудовим колективом підприємства-боржника для участі в процедурі судової санації;

керівники підприємства-боржника та його провідні спеціалісти, юридичні особи, що пов'язані з ними та членами їхніх родин.

Як і будь-яке інше, інвестування коштів у придбання ЦМК через механізм участі в санації, обумовлюється типовими цілями інвестування:

орієнтація на приріст капіталу, зростання ринкової ціни підприємства у разі його подальшої експлуатації або необхідної переорієнтації чи ліквідації;

галузева, регіональна або товарна диверсифікація діяльності, усунення конкурентів, завоювання домінуючої позиції на ринку, проникнення на інші регіональні ринки;

злиття (поглинання) окремих підприємств з метою посилення спільного виробничого (операційного) та фінансового потенціалу;

очікування зростання вартості підприємства з плином часу;

придбання власного бізнесу.

Крім перелічених типових цілей окремі групи пов'язаних інвесторів можуть мати певні специфічні цілі, що додатково обумовлюють їх зацікавленість у проведенні санації:

збереження попередньо інвестованого капіталу;

збереження коштів, попередньо наданих боржнику у вигляді позики;

збереження робочих місць та джерела отримання трудових доходів;

збереження реального контролю над підприємством тощо.

Рішення стосовно участі в санації приймається інвестором з врахуванням усіх істотних умов угоди купівлі-продажу ЦМК, але найважливіше значення серед яких мають:

♦♦♦ інвестиційна привабливість об'єкта інвестицій;

♦ запропонована ціна угоди - вартість придбання ЦМК.

Під інвестиційною привабливістю (далі Щ) розуміється рівень задоволення фінансових, операційних, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, наявність економічного ефекту від вкладення капіталу в даний об'єкт підприємницької діяльності. Економічний ефект у даному випадку оцінюється як отриманий дохід (прибуток) або приріст капіталу (індивідуальний та портфельний інвестор), зростання ринкової вартості підприємства (стратегічний інвестор), досягнення інших специфічних цілей інвестора.

Запропоновані методичні підходи до оцінки ІП достатньо різноманітні та знайшли широке висвітлення в спеціальній літературі [148, 174 та ін.].

Найбільш доцільно оцінювати інвестиційну привабливість на основі системи кількісних та якісних показників, які характеризують не тільки досягнуті економічні та фінансові показники, а й перспективи розвитку підприємства, його місцезнаходження, склад ресурсного потенціалу, стан загального та функціонального менеджменту тощо, оскільки це дозволяє оцінити не тільки фактичну, а й перспективну інвестиційну привабливість підприємства.

Проведення оцінки ринкової ціни підприємства - об'єкта продажу (враховуючи його фактичну та перспективну інвестиційну привабливість) також є невід'ємною складовою процесу обгрунтування доцільності участі в санації, оскільки саме порівняння пропонованої та ринкової ціни ЦМК дає можливість визначити економічну доцільність інвестування коштів.

Розглянуті вище особливості інвестування в ЦМК через механізм участі в санації дозволяють визначити концептуальні положення організаційно-економічного забезпечення цього інструменту ан-тикризового управління.

Враховуючи часове обмеження та високу (крім випадків цілеспрямованого ініціювання виникнення ситуації банкрутства для подальшої участі в санації) зацікавленість підприємства-боржника в здійсненні санації, процес пошуку та залучення інвестора має ініціюватися останнім та безпосередньо здійснюватися силами спеціалістів підприємства, керуючим санацією або спеціально залученими фахівцями відповідної кваліфікації.

Забезпечення зовнішньої санації (тобто залучення зовнішніх фінансових ресурсів) у перебігу судових процедур необхідно розглядати як керований процес формування попиту на майно підприємства як ЦМК та підготовки обґрунтованої пропозиції на участь у санації, розгляд якої зацікавить потенційних інвесторів.

Процес підготовки та залучення інвестора мусить враховувати сегментацію ринку ЦМК, бути орієнтованим на конкретного потенційного Покупця-санатора або можливу групу потенційних Покуп-ців-санаторів. Виявлення потенційних учасників санації має базуватися на відповідності їхніх інтересів до цілей та завдань інвестування коштів у придбання ЦМК у процесі санації.

Виявлення потенційних Покупців-санаторів потребує підготовки спеціального документа - санаційної пропозиції. Цей документ має готуватися підприємством-боржником для первинного ознайомлення потенційних санаторів із техніко-економічними характеристиками та особливостями використання майнового комплексу, що пропонується для реалізації. Санаційна пропозиція підлягає розміщенню в засобах масової інформації, спеціальних виданнях, а також індивідуально направляється потенційним санаторам, які визначені у результаті експертного оцінювання.

5. Як будь-яке управлінське рішення, пов'язане з вибором об'єкта інвестування, придбання ЦМК потребує відповідного обґрунтування з боку інвестора-санатора.

Процес обґрунтування доцільності придбання ЦМК пропонується розглядати як 2-етапний процес:

етап - підготовка підприємством-боржником бізнес-плану перспективного використання ЦМК, в якому повинні бути надані детальні та обгрунтовані розрахунки, ознайомлення з якими зацікавлює потенційного Покупця-санатора та є достатньою для формування попередніх висновків; у процесі підготовки проекту бізнес-плану використання ЦМК, як правило, передбачається збереження самостійності суб'єкта господарювання, профілю його діяльності, загальних засад ведення бізнесу;

етап - корегування розробленого бізнес-плану фахівцями Покупця-санатора з урахуванням його індивідуальних можливостей щодо використання ЦМК, специфічних цілей інвестування.

Метою цього етапу роботи є оцінка зазначеного нижче.

1. Додаткового ефекту синергізму, який може мати місце при

включенні ЦМК підприємства-боржника до майнового комплексу або

в підприємницьку мережу Покупця-санатора. Форми такого включен

ня достатньо різноманітні:

приєднання або злиття з підприємством-санатором;

участь у фінансово-промисловій групі чи об'єднанні підприємств, до складу яких входить Санатор;

розвиток інтеграційних зв'язків на окремих етапах технологічного процесу (виробництво, постачання, збут тощо);

використання торговельної марки, бізнес-технологій та інших нематеріальних активів Санатора, його специфічних можливостей;

2. Можливих резервів зростання ефективності використання

ЦМК за такими складовими ефективності:

• зростання обсягів діяльності - за рахунок виходу на нові ринки

збуту, регіональної диверсифікації діяльності, яка може бути

забезпечена Санатором;

зниження цін закупівлі товарних ресурсів - за рахунок доступу на нові сегменти ринку товарних ресурсів, застосування нових бізнес-технологій комерційної діяльності тощо;

зниження поточних витрат, у тому числі на оплату праці персоналу - за рахунок додаткових інвестиційних вкладень Санатора у сучасне устаткування, проведення реінжинірингу бізнес-про-цесу підготовки та надання торговельної послуги тощо;

покращення стану загального та функціонального менеджменту в царині операційного та фінансового менеджменту, маркетингу, роботи з персоналом, інформаційних технологій тощо за рахунок ротації кадрів, проведення навчання та перепідготовки старих кадрів, впровадження корпоративної культури управління тощо;

покращання можливостей використання фінансових ресурсів, отримання доступу на сегменти фінансового ринку, обмежені або підконтрольні Санаторові, використання Санатора як гаранта (поручника) при укладанні кредитних договорів, проведенні емісій акцій та облігацій тощо;

отримання інших конкурентних переваг, які обумовлюються соціально-економічним статусом та іміджем Санатора.

6. Визначення економічної доцільності участі в судовій санації шляхом придбання ЦМК базується на обчисленні різноманітних показників оцінки ефективності здійснення інвестиційних проектів, які широко висвітлені в спеціальній літературі (чиста теперішня вартість проекту санації; прибутковість (індекс рентабельності) санації, термін окупності санації; внутрішня норма окупності санації). У загальновідомих формулах розрахунку цих показників обсяг інвестицій приймається таким, що дорівнює вартості активів, які купуються.

Ефективність даної інвестиції залежить перш за все від характеру використання придбаних активів у підприємницькій діяльності По-купця-санатора (очікуваний чистий грошовий потік від їх використання).

Продаж майна підприємства як ЦМК може здійснюватися також на добровільних засадах у процесі досудової санації, якщо власники підприємства-потенційного банкрута не бачать для себе іншої можливості відновити платоспроможність підприємства та розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Фінансово-економічні аспекти підготовки та проведення продажу в цьому разі аналогічні викладеним вище, але здійснюються без врахування обмежень, законодавчо передбачених для судової санації.