Антикризове управління підприємством

Впровадження антикризової програми підприємства потребує оцінки її результативності, тобто визначення ступеня досягнення цільових завдань антикризового процесу:

ініціювання забезпечення позитивності чистого грошового потоку підприємства протягом усього періоду реалізації програми;

нормалізація стану грошового обороту підприємства;

нормалізація та покращення фінансового стану підприємства;

недопущення виникнення ситуації боргової неплатоспроможності та порушення справи про банкрутство підприємства з боку його кредиторів.

Виходячи з визначеної системи задач, оцінка результативності впровадження антикризової програми може будуватися за окремими наслідками впливу та узагальнено в цілому по підприємству.

Оцінка результативності за окремими наслідками впливу

проводиться за такими напрямками: вплив антикризової програми на обсяги чистого грошового потоку, стан грошового потоку, показники господарсько-фінансової діяльності, показники фінансової стійкості тощо.

Для проведення оцінки результативності антикризової програми по кожному напрямку впливу використовується система спеціальних оціночних показників, що використовуються для діагностики кризи розвитку підприємства. Детальна її характеристика, алгоритми визначення окремих показників, їх критичні значення та діагностичні можливості розглянуті в параграфі 4.2. підручника. Цільові значення показників визначаються у ході розробки фінансового розділу антикризової програми.

У перебігу проведення оцінки результативності впровадження фактичні показники господарсько-фінансової діяльності підприємства (до початку реалізації антикризової програми) порівнюється з цільовими значеннями цих показників, передбачених антикризовою програмою підприємства.

Оцінка результативності впровадження антикризової програми в цілому для підприємства може здійснюватися на основі різних методичних прийомів, зокрема інтегральним та графічним методом.

Інтегральний метод оцінки результативності впровадження антикризової програми передбачає використання статистичних та рейтингових моделей діагностики кризи (банкрутства), які передбачають розрахунок інтегрального (узагальнюючого, бального) оціночного показника. Приклади таких моделей були розглянуті у §§ 4.5-4.6 підручника.

При використання діагностичних моделей для оцінки результативності розробки та реалізації антикризової програми слід розрахувати інтегральний оціночний показник фінансового стану підприємств після реалізації антикризової програми та порівняти його з аналогічним показником, розрахованим на початок її реалізації. Розмір та рівень відхилення дозволить дати узагальнюючу оцінку результативності впровадження заходів антикризової програми.

Графічний метод оцінки результативності передбачає проведення зазначеної нижче роботи.

етап. Формується система оціночних показників - стандартів контролю за ходом реалізації антикризової програми, які об'єднуються в чотири групи по чотири показника в кожній (така кількість та ієрархія оціночних показників є необхідною для застосування графічного методу).

етап. Проводиться оцінка темпів зміни значень показників, що включено до складу системи узагальнюючої оцінки.

На кожній з сторін квадрата у відповідному масштабі відмічаються значення оціночних показників та з'єднуються лініями. На рис. 9.3 базові значення з'єднуються безперервною лінією, а досягнуті (прогнозні) - пунктиром. Від точок перетину будуємо перпендикуляри на діагональ матриці, яка і визначає інтегральну результативність. Розрив між місцезнаходженням точок базової та досягнутої (прогнозної) результативності наочно демонструє наслідки реалізації антикризової програми, що розроблена або впроваджується, в межах цієї функціональної підсистеми оцінки.

Для кількісної інтерпретації результату діагональ матриці поділяється на зони: „відмінно" (Е) - 80-100% росту, „добре" (G) -60-80%, „майже добре" (А+) - 40-60%, „задовільно" (А) - 20-40 %, 798

,,незадовільно"(Р) - 0-20%. Досягнутий розрив між показниками також можна виміряти у процентах.

4 етап. Результати аналізу чотирьох груп показників узагальнюються шляхом побудови інтегрального графіка результативності (рис.9.4). Він будується аналогічно, базуючись на виявлених на попередньому етапі роботи значеннях результативності по кожному з напрямків оцінки.

Графічний метод оцінки результативності впровадження антикризової програми дозволяє забезпечити комплексну та наглядну оцінку, виявити напрямки, по яких досягнуті найгірші та найкращі результати, контролювати темпи впровадження необхідних антикризо-вих заходів з метою виведення підприємства з стану кризи.

1. Контроль є окремою функцією антикризового управління, в

межах якої реалізується контрольний процес, забезпечуючи зіставлен

ня досягнутих результатів діяльності із запланованими.

Основними завданнями контролю в системі антикризового управління є: корегування поведінки підконтрольного об'єкта, спостереження; перевірка перебігу здійснення антикризового процесу відповідно до розробленої антикризової програми; блокування відхилень, що виявляються, та приведення системи до цільового стану за допомогою спеціальних інструментів-регуляторів; створення умов для досягнення встановлених цільових показників фінансового оздоровлення, дотримання часових та ресурсних обмежень антикризового процесу.

Суб'єктами контролю є державні органи, Господарський суд, арбітражний керуючий, власники, кредитори, профспілки, інші зацікавлені органи.

Контрольні спостереження, що використовуються у процесі антикризового управління, класифікують за такими ознаками: організаційна форма (внутрішній, зовнішній); змістовна форма (фінансовий, управлінський, адміністративний, маркетинговий); типом контролю (стратегічний, тактичний, оперативний), вид контролю (попередній, поточний, заключний). Окремі форми та види контролю відрізняються суб'єктами та об'єктами контрольних спостережень, періодичністю їх проведення.

Основними принципами організації контролю за перебігом реалізації антикризової програми підприємства є принципи цілісності, всебічності, системності, динамічності, адекватності.

4.Контроль реалізації антикризової програми передбачає проведення такої роботи:

1) визначення стандартів контролю, тобто системи показників, досягнення яких контролюється в межах певного типу (виду) контрольних спостережень;

вимір досягнутих результатів та їх порівняння з встановленими стандартами (визначення кола підзвітних осіб, відповідальних за подання інформації; визначення періодичності та форм звітності; зіставлення фактично досягнутих та цільових значень з окремих показників системи контролю; визначення допустимості відхилення фактично досягнутих показників від цільових - попереднє або наступне);

обгрунтування необхідних дій з заходів управлінського впливу (не здійснювати ніяких дій, розробити план додаткових заходів, провести корегування визначених цільових параметрів антикризової програми).

5. Впровадження антикризової програми підприємства потребує оцінки її результативності, тобто визначення ступеня досягнення цільових завдань антикризового процесу: забезпечення позитивності чистого грошового потоку підприємства протягом усього періоду реалізації програми; нормалізація стану грошового обороту підприємства; нормалізація та покращення фінансового стану підприємства; недопущення виникнення ситуації боргової неплатоспроможності та порушення справи про банкрутство підприємства з боку його кредиторів тощо.

Оцінка результативності впровадження антикризової програми повинна проводитися за окремими наслідками впливу (на основі використання спеціальної системи оціночних показників) та узагальнено в цілому по підприємству (з використанням інтегрального та графічного методу).