Сучасна економіка (2005)

Ринкова економіка має свою систему регулювання, яку іноді розглядають як засіб саморегулювання економіки. Система ринкового регулювання ґрунтується на об'єктивних економічних законах, що зумовлюють принципи економічної поведінки учасників ринку, використовує такі інструменти, як ціни, попит, пропозиція.

Об'єкт ринкового регулювання — це товарна продукція і послуги, які потрібні для задоволення потреб споживачів, що змінюються під впливом різних чинників: сезон, мода, купівельна спроможність тощо.

Інакше кажучи, регулювання диктує: що потрібно виробляти, скільки і де виробляти.

В умовах ринку теоретично не повинно бути ситуацій, коли існує грошовий попит на певний товар, а його немає в продажу, тобто виникає товарний дефіцит на цей вид продукції. За часів адміністративно-командної економіки існувала диференціація щодо постачання товарів у населені пункти країни. Основна товарна маса зосереджувалася у кількох містах, куди потрібно було їхати за покупками.

Ринкове регулювання здійснюється на основі законів попиту, пропозиції, співвідношення попиту і пропозиції. Основні елементи ринкового регулювання наведено на рис. 32.

Слід зазначити, що частина продукції і послуг не підлягає ринковому регулюванню. В Україні це насамперед воєнна продукція. Попит на неї всередині країни обмежується тільки Міністерством оборони. Існують також певні стратегічні види продукції, споживання яких обмежується державою. На деякі види виробничої діяльності встановлено державну монополію. Проте основна маса товарів і послуг перебуває у сфері ринкового саморегулювання.