Сучасна економіка (2005)

15.6. Заробітна плата як форма розподілу за результатами праці

Для дослідження заробітної плати як форми розподілу за працею застосовується такий критерій, як міра праці.

Міра праці— це суспільна оцінка певних витрат суспільна необхідної праці в кількісному та якісному вираженні

Вона є основою для нарахування матеріальної винагороди учаснику виробництва.

Кількісно однорідну за якістю працю вимірюють: відпрацьованим часом і кількістю створеного продукту (кінцевого чи проміжного) (рис. 110).



На якість праці впливають постійні чинники: кваліфікація працівника, умови та складність праці, ступінь відповідальності за виконувану роботу, народногосподарське значення галузі. Ці чинники є постійними, оскільки завжди використовуються для оцінювання праці всіх працівників. Проте існують такі чинники, які можуть бути відсутні у деякої частини працівників, тобто змінні. До них належать творча ініціатива працівника, особлива оперативність у виконанні виробничих завдань, сумлінність тощо. Ці чинники безпосередньо не пов'язані з вартістю робочої сили. Вони не враховуються в «ціні праці» — тарифах і посадових окладах. Змінні чинники відображуються-в оплаті праці у вигляді премій.

У навчальній літературі іноді ототожнюються поняття складності праці і кваліфікації працівника, часто ці чинники розглядають як синоніми.

Складність праці означає ступінь складності трудових процесів, виконання яких потребує від учасника виробництва більш високого рівня загальної та професійної підготовленості. Це зумовлює додаткові витрати на навчання, що підвищує вартість робочої сили.

Маючи однакову підготовку, працівники можуть виконувати роботу різної складності: один працює інженером-технологом у цеху, а інший — головним інженером-технологом заводу. Цей приклад показує, що при розрахунку заробітної плати потрібно враховувати не тільки вартість робочої сили, а й складність праці.

Важливим постійним чинником якості праці є умови, в яких вона здійснюється: сукупність показників, що характеризують, з одного боку, саме цей вид праці, а з другого — зовнішнє середовище, виробничу обстановку. Існують легкі і важкі роботи, оптимальні та шкідливі умови виробництва.

Умови праці впливають на вартість робочої сили. По-перше, вони потребують додаткової підготовки робочої сили до умов праці (вивчення правил безпеки), по-друге, іноді виникає потреба у скороченні робочого дня, що зумовлює підвищення погодинної ціни праці.

Самостійним чинником якісної оцінки праці є також рівень відповідальності за виконувану роботу. Цей показник характеризує специфічну якість праці, яка пов'язана не з кваліфікацією працівника, а зі ступенем його уваги, напруженості нервової системи, особливим психологічним станом особи.

Народногосподарське значення галузі є чинником, який надає право на більш високі ставки заробітної плати з метою залучення в деякі особливо важливі для суспільства галузі господарства найбільш здібних працівників з підвищеними вимогами до їхньої кваліфікації.

Оплата праці має ґрунтуватися на основі обліку не тільки якісної, а й кількісної оцінки міри праці. Остання здійснюється за допомогою нормування праці, яке є важливим засобом організації заробітної плати і підвищення продуктивності праці.