Сучасна економіка (2005)

Формування соціально орієнтованої економіки в Україні потребує державного гарантування щодо зайнятості населення.

Закони України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» визначають правові, економічні та організаційні засади зайнятості населення, захисту його від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави щодо реалізації громадянами права на працю. Відповідно до цих законів зайнятість населення України забезпечується проведенням активної соціально-економічної політики, спрямованої на реалізацію людиною права па добровільний вибір діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвиток підприємництва.

Нині одним із стратегічних напрямів подолання бідності населення України є забезпечення працездатним верствам населення умов для самостійного розв'язання проблем ефективного використання дозволених законодавством способів задоволення життєвих потреб, збалансування попиту і пропозиції на ринку праці, запобігання безробіттю. Це передбачає: здійснення додаткових заходів. спрямованих на стабілізацію чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, створення нових робочих місць на основі розвитку малого і середнього бізнесу; упорядкування процесів, зумовлених перерозподілом зайнятого населення між державними та недержавними секторами економіки у зв'язку зі зміною форм власності підприємства; підвищення територіальної мобільності населення для забезпечення збалансованості між пропозицією робочої сили та попитом на неї; створення правових і соціально-економічних засад регулювання зовнішніх трудових міграцій громадян України, а також контроль за імміграційними процесами; вдосконалення державного регулювання ринку праці.

Важливим напрямом державної політики зайнятості мас стати розробка превентивних (запобіжних) заходів з недопущення формування зон масового безробіття з урахуванням того, що в Україні існують об'єктивні передумови для цього. Це пов'язано з високим рівнем концентрації та спеціалізації виробництва, що, в свою чергу, зумовило мологалузеву орієнтацію окремих регіонів, наявність населених пунктів, життєдіяльність яких практично повністю залежить від функціонування одного чи кількох підприємств. У таких населених пунктах у разі різкого скорочення виробництва працевлаштування вивільнених працівників практично неможливе.

Для забезпечення зайнятості населення розроблено комплекс державних гарантій (рис. 147).