Сучасна економіка (2005)

17.8. Сутність інфляції

Інфляція {від лат. inflation —розбухання) — це зростання загального | рівня цін унаслідок перевищення кількості грошей в обігу порівняно із сумою товарних цін

Упродовж другої половини XX ст. інфляція охопила більшість країн світу.

Так, у США в 60-х роках темпи інфляції неухильно зростали, досягнувши на початку 70-х років двозначної цифри. У середині 80-х вони зменшилися до 5 %. І лише через 15 років завдяки антиінфляційним заходам США вдалося зменшити інфляцію до стабільних А—2 % на рік.

Для України в останні роки 10—15 % зростання цін стало звичним явищем, особливо після 1993 p., коли інфляція досягла 10256 %, що стало світовим рекордом у 90-х роках. Втрати, яких зазнало суспільство внаслідок цього, спеціалісти оцінюють як еквівалентні економічним втратам Радянського Союзу в роки Другої світової війни. Ось чому феномен інфляції с надзвичайно актуальним.

Інфляція є грошовим явищем, що виявляється у: безперервному зростанні цін; зниженні купівельної спроможності грошей; тривалій загальній нерівновазі ринків на користь попиту.

Дезінфляція — це зменшення темпів інфляції

Наприклад, темпи інфляції зменшуються з двозначних до однозначних цифр.

Дефляція — це нестача грошової маси в обігу

У розвинених країнах дефляція спостерігається доволі рідко. Вона мала місце в періоди глибокої депресії (30-ті роки XX ст.) та в окремі роки. В Україні подібне явище спостерігалося в 1999—2001 роках, коли кредиторська і дебіторська заборгованість перевищувала обсяги ВВП.

В умовах економічної кризи крім інфляції може існувати стагфляція, характерними рисами якої є одночасний спад виробництва і зростання цін.