Сучасна економіка (2005)

Внаслідок інфляції у соціальному та економічному житті країни відбуваються значні зміни:

У соціальній сфері відбувається перерозподіл доходів та багатства між різними верствами суспільства:

між тими, хто має фіксовані доходи (працівники, які одержують заробітну плату з бюджету, пенсіонери, студенти тощо) та фіксований відсоток від доходів, і тими, хто має товари та нерухомість на користь останніх;

від кредиторів до боржників;

борги уряду перекладаються на платників податку;

скорочуються заощадження населення.

Усе це призводить до зростання безробіття, зниження життєвого рівня всіх верств населення, посилення соціальної напруженості в суспільстві.

В економічній сфері галопуюча інфляція й особливо гіперінфляція деформують ринковий механізм, систему цій, кредитні відносини та грошовий обіг. Наслідки такої інфляції наведено на рис. 153.

Соціальні та економічні втрати, спричинені гіперінфляцією, можуть спричинити деградацію національного господарства, вияви сепаратистських тенденцій у регіонах, прихід до влади тоталітарних режимів.

Така ситуація склалася у 1923 р. у Німеччині. Ось як описує її британський економіст Робіне: «Знецінення марки... зруйнувало багатство заможних груп населення в німецькому суспільстві, підірвало його моральність та економічну свободу і підготувало фундамент для лих, які потім були скоєні. Гітлер є годованцем інфляції».

Видатний американський економіст П. Самуельсоп підкреслює, що багато людей побоюються інфляції, навіть її повільних темпів (від 6 до 9 %), оскільки їх переслідує думка, що ціни почнуть швидко зростати і тоді інфляція зміниться гіперінфляцією. Як засвідчує практика, гіперінфляція виникає дуже рідко, переважно під час війн чи в періоди після війн і революцій.

Галопуюча інфляція не є рідкістю, вона спостерігається навіть у розвинених країнах. Усе це потребує від урядів країн розробки і реалізації антиінфляційної політики.