Економічна теорія (2003)
8.3. Критерії суспільно-економічного прогресу
Сутність суспільства розкривається через його протиріччя з людиною та природою. Людина у взаємодії з іншими людьми впливає на природу, пристосовуючи до себе природні матеріали і процеси, перетворюючи їх у засіб для досягнення цілей, у власні продуктивні сили. Створюючи з природи власний предметний світ, людина разом з тим освоює його та змінює саму себе, власні відносини. Розвиток предметного світу і розвиток людини є, власне кажучи, лише дві сторони одного й того самого природноісторичного процесу розвитку суспільства. Розвиток предметного світу виражений з боку об'єкта, а розвиток людини — з боку суб'єкта. Між ними існує ціла безліч ланок і відповідно критеріїв розвитку. За кожним з них можна в тій чи іншій мірі оцінити рівень розвитку суспільства. Рівень прогресу суспільства можна визначити за розвитком знарядь праці: кам'яний вік, бронзовий вік тощо. Рівень розвитку суспільства можна визначити також за рівнем розвитку побутової техніки, засобів зв'язку, рівнем знань людини і т. ін.
Усі критерії не просто розташовані поруч один з одним, а субординовані між собою, насамперед, за ступенем матеріальності, залежності чи незалежності від волі і свідомості людей. Загальнішим об'єктивним критерієм суспільно-економічного прогресу є рівень розвитку продуктивних сил. Цей критерій може бути диференційований та конкретизований за допомогою таких категорій, як «рівень розвитку суспільного поділу і кооперації праці», «зростання додаткового продукту», «ефективність виробництва», «розвиток здібностей людини тощо», тобто через цілу систему виробничих та інших суспільних відносин. Але ці відносини можуть бути виражені й через інтегральний критерій, що поєднує й узагальнено виявляє рівень розвитку суспільства як цілого в єдності його продуктивних сил, виробничих та інших суспільних відносин. Таким інтегральним критерієм є суспільно-економічна формація, в основі якої лежить певний засіб виробництва.