Економічна теорія (2003)

Поведінка основних ринкових суб'єктів — споживача та виробника (фірми) — розглядалася стосовно до сфери ринку товарів і послуг. Тим часом вони взаємодіють іде в одній, порівняно самостійній сфері, — на ринку чинників виробництва.

Ринок чинників виробництва відбиває ту сферу ринкових відносин, де продаються та купуються ресурси, необхідні для здійснення виробничої діяльності: праця, капітал, природні ресурси. На такому ринку з'ясовується насамперед, як виробляються необхідні товари і послуги, оскільки можливі різні варіанти реалізації цього завдання. Помідори можна вирощувати на великих плантаціях, застосовуючи значну кількість техніки й невелику кількість праці, а можна — на невеликій ділянці з мінімумом техніки, але значними трудовими витратами. Автомобілі можна виготовляти на великому заводі, застосовуючи малокваліфіковану робочу силу, або ж на невеликому спеціалізованому підприємстві, де основну функцію виконують висококваліфіковані працівники, що створюють не серійний, а індивідуальний продукт.

Вибір того чи іншого методу виробництва залежить багато в чому від ціни чинників. Дешеві чинники спонукають ширше їхнє використання, тоді як дорожчі мають використовуватися ощадливіше. На цьому ж ринку визначаються також і доходи власників чинників, оскільки більшість людей заробляють саме продажем належних їм чинників виробництва підприємцям. Тому ринок, встановлюючи ціни, визначає частку продукту, що дістається власникам робочої сили, капіталу та природних ресурсів.