ГЛАВА 27. ЗАЙНЯТІСТЬ, БЕЗРОБІТТЯ ТА ІНФЛЯЦІЯ
Досягнення повної зайнятості — одна з головних цілей економічної політики. В ідеальній макроекономічній моделі має місце безперервне економічне зростання в поєднанні з рівновагою ринку праці і стабільністю цін. Але в реальній дійсності як те, так й інше — швидше виняток, ніж правило. Важливо враховувати, що, хоча проблеми економічного зростання і зайнятості взаємопов'язані, цей зв'язок не носить жорсткого характеру. З одного боку, коливання сукупного попиту, викликаючи зміни в рівнях виробництва, ведуть урешті-решт до зростання або падіння безробіття. В той же час звичайною є ситуація, коли економіка працює в повну силу, а безробіття, як це не дивно, не зникає. Більш того, може настати момент, коли продовження економічного зростання, супроводячись зменшенням безробіття, посилить інфляцію, загостривши труднощі реалізації забезпечення економічного зростання. Нарешті, і це саме неприємне, в реальному житті спостерігаються варіанти поєднання зростаючого безробіття з інфляцією, що посилюється.
Звідси — особливі труднощі узгодженого управління розв'язанням трьох ключових макроекономічних проблем і різноманітності варіантів теоретичного пояснення їх взаємозв'язку, причому деякі варіанти взаємно виключають один одного. Для розуміння взаємозв'язку розглянемо проблеми безробіття та інфляції ізольовано, а потім — з позицій їх взаємообумовленості.