Основи економічної теорії (2003)
Суть, фактори та форми розширеного відтворення
У масштабах суспільства відтворення матеріальних благ постає як суспільне відтворення. У ринковій економіці рух суспільного капіталу не є простою сукупністю руху індивідуальних капіталів, він переходить у нову якість.
Відтворення на макроекономічному рівні — це взаємозв'язок кругообігів засобів окремих підприємств, що здійснюється як взаємний обмін продуктами на еквівалентних началах і цим відрізняється від відтворення на мікрорівні.
Суспільне відтворення — безперервний взаємопоєднаний розвиток продуктивних сил та виробничих відносин, тобто процес відтворення матеріальних умов (засобів виробництва), робочої сили та відповідних виробничих відносин.
Домінуюча роль у цьому процесі належить відтворенню сукупності матеріальних благ (знарядь праці, предметів праці, предметів споживання), що надходять у виробниче та особисте споживання і створюють необхідні передумови для відтворення.
Відтворення сукупного суспільного продукту забезпечує постійне відновлення особистісного та речового факторів виробництва, а розширене відтворення означає примноження продуктивних сил і розвиток виробничих відносин.
Сукупний суспільний продукт як об'єкт взаємодії виробничих відносин та економічних інтересів є економічною категорією, що виражає відносини, які формуються у процесі його виробництва і руху за фазами відтворення між громадянами та державою, між товаровиробниками, між ними та державою.
Матеріальною основою розширеного відтворення є національне багатство.
Національне багатство — сукупність споживчих вартостей, нагромаджених суспільством за весь період виробничої діяльності.
Національне багатство є матеріальною передумовою процесу відтворення продукту, існує у певній матеріальній формі (в основному). Національне багатство як категорію відтворення утворюють:
знаряддя праці;
приміщення і споруди виробничого і невиробничого призначення; запаси сировини, матеріалів та готових виробів;
предмети особистого споживання.
2. Природні ресурси, охоплені господарським обігом:
землі, що перебувають в обробітку;
корисні копалини, які розробляються;
ліси, що використовуються;
водні джерела.
3. Науковий та духовний потенціал:
умілість та працьовитість населення;
виробничий досвід;
освітній потенціал;
досягнення науково-технічної думки;
інформаційні ресурси;
Суспільний продукт відтворюється у натурально-речовій та вартісній формах. За натурально-речовою формою (відповідно до функціональної форми) суспільний продукт поділяється на засоби виробництва та предмети споживання. Відповідно все суспільне виробництво поділяється на два підрозділи:
I — виробництво засобів виробництва;
II — виробництво предметів споживання.
Визначення натурально-речової структури суспільного продукту є важливим фактором регулювання темпів і пропорцій суспільного виробництва.
Суспільний продукт формується з трьох фондів, визначених відповідно до призначення і використання у вартісній формі:
заміщення (джерело відновлення зношеного устаткування);
споживання (використовується для відтворення робочої сили і задоволення особистих потреб);
нагромадження (матеріальна основа розширеного відтворення).
У процесі руху суспільного продукту відбувається обмін продуктами всередині кожного підрозділу суспільного виробництва та між ними. При цьому необхідно забезпечувати:
у процесі взаємообміну між підприємствами першого підрозділу — заміну зношених засобів виробництва;
в обміні між двома підрозділами — заміну зношених у другому підрозділі засобів виробництва і забезпечення працівників першого підрозділу предметами споживання; — у русі продукту другого підрозділу — забезпечення предметами споживання працівників цього підрозділу.
Частина продукції першого і другого підрозділів реалізується у невиробничу сферу, при цьому відбувається не матеріальний взаємообмін, як між першим та другим підрозділами, а односторонній процес переходу продукту з матеріальної сфери у нематеріальну, вилучення частини продукції. її розмір залежить не від реальних потреб нематеріальної сфери, а від того, яку частину створеного продукту може виділити сфера матеріального виробництва без порушення власного відтворення.
Загальні засади теорії реалізації суспільного продукту є також умовами ринкового саморегулювання. У процесі руху суспільного продукту в умовах розширеного відтворення за рахунок продукту першого підрозділу відбувається не лише заміна, а й нагромадження засобів виробництва в обох підрозділах. Продукт другого підрозділу є джерелом заміни і нагромадження предметів споживання.
Дотримання цих умов забезпечує реалізацію всього виробленого суспільного продукту і створює матеріально-речову базу для відтворення у розширеному масштабі. Відхилення від цих економічних рівнянь порушує ринкову рівновагу в суспільстві.