Основи економічної теорії (2003)

Макроекономічні пропорції та їх значення

Матеріальне виробництво визначається певними економічними взаємозалежностями або пропорціями між різними секторами економіки країни. Пропорційність є необхідною для виробництва, яке базується на суспільному поділі праці. Специфічною рисою встановлення та підтримання пропорцій у ринковій економіці є рівновага матеріально-речових, вартісних та грошових факторів. Це означає необхідність підтримання вартісних пропорцій між платіжним попитом та пропозицією товарів, кількістю грошей в обігу та товарною масою,» встановлення вартісних пропорцій обміну тощо.

Пропорції, що всебічно впливають на відтворення, можна поділити на:

1. Загальноекономічні:

співвідношення між різними показниками системи національних рахунків;

співвідношення між І і II підрозділами суспільного відтворення;

співвідношення між сферою матеріального та нематеріального виробництва;

співвідношення між платоспроможним попитом і пропозицією;

співвідношення між доходами та витратами державного бюджету; кредитно-грошова збалансованість;

відносна рівність попиту та пропозиції на ринку робочої сили.

2. Міжгалузеві:

між промисловістю та сільським господарством;

видобувною та переробною промисловістю;

галузями, що виробляють та використовують засоби виробництва.

3. Виробничі:

співвідношення між галузями, пов'язаними технологічним процесом;

співвідношення між взаємозамінними видами продукції тощо.

Територіальні.

Міждержавні.

У сучасній економічній системі існує багато видів ринків (предметів споживання, засобів виробництва, платних послуг, робочої сили, капіталів, валюти, грошей, цінних паперів, науково-технічної інформації, нерухомості), які діють і за спільними для всієї системи об'єктивними законами, і за законами, властивими лише певному ринку. Всі сегментні ринки тісно пов'язані та взаємодіють між собою і національним ринком.

Сукупність сегментних ринків у взаємодії формує в межах національного ринку певні народногосподарські пропорції. Основними елементами механізму досягнення збалансованості всіх видів пропорцій є:

широкомасштабне втручання держави у відтворювальний процес;

ринкове регулювання за допомогою механізму конкуренції;

корпоративна планомірність, максимальне застосування ПК, маркетингу.

Ці три елементи механізму регулювання економіки тісно пов'язані, взаємодіють та взаємопроникають.