library.if.ua

Міжнародна торгівля (2001)

6.1. Дійсність контракту.

Для виникнення юридично значимого МКК необхідні відповідні умови, без яких такий контракт не можна вважати дійсним. Згідно з чинним законодавством такими умовами є:

– ділова угода осіб, що беруть участь в укладенні контракту; правоздатність і – дієздатність осіб, які укладають контракт;

– узгодженість волі сторін;

– предмет контракту;

– основа контракту.

Воля — це усвідомлення відповідної поведінки, яка передбачає адекватні наміри, спрямовані на досягнення певної мети.

Особливості волі:

– спосіб висловлення волі (рис. 6.1);

– свобода волі;

– серйозність;

– наявність дієздатних і правоздатних суб'єктів;

– спрямованість на досягнення можливих результатів.



Узгодженість волі — це внесення одним суб'єктом МКО пропозиції, спрямованої на встановлення, змісту або розірвання майново–правових відносин і безумовне прийняття її іншим суб'єктом.

Слід розрізняти такі поняття, як дійсна воля і висловлена воля.

Довідково:

У різних правових системах склалось дві наукові концепції щодо волі, а саме: теорія волі та теорія висловлення. В житті ці два поняття найчастіше збігаються. Але буває і навпаки. Правові системи більшості країн віддають перевагу висловленій волі. Щоправда, вони також передбачають необхідне доповнення цього пункту, згідно з якими у необхідних випадках враховується і внутрішній стан волі. Це має місце в ситуаціях, коли встановлюється, що невідповідність дійсної волі та її зовнішнього виявлення спричинена особливими обставинами — вадами волі (рис. 6.2).



При волевиявленні з переліченими вадами контракт може вважатися недійсним невідповідність волевиявлення дійсній волі або вади юридично значимої волі (неповнолітні, недієздатність).

Загроза — залякування іншої сторони певним злом з метою примусити її до укладання контракту.

Особливості загрози:

– Загроза повинна бути реальною і серйозною, щоб той, кому вона адресована, не мав іншої розумної альтернативи, крім укладання контракту на умовах, запропонованих іншою стороною.

– За невиправданої погрози слід розглядати два випадки: по перше, дії неправомірні самі по собі (наприклад, фізичне насилля), по–друге, дії правомірні, однак мета цієї загрози неправомірна (наприклад, подання судового позову з єдиною метою примусити іншу сторону укласти контракт на запропонованих умовах).

Приклад.

– А не повернув у зазначений строк кредит В. Кредитор В погрожує розпочати проти А процес про повернення кредиту. Єдиною метою цієї погрози є отримання переважних умов оренди складу, який належить А. Останній підписує орендний контракт, але має право відмовитися від нього.

Загроза, яка спрямована проти репутації або економічних інтересів.

Приклад.

– Зіткнувшись з погрозою зі сторони гравців футбольної команди розпочати страйк, якщо вони не отримають вищу винагороду, ніж раніше узгоджена, у разі перемоги в трьох іграх сезону, власник команди погоджується заплатити повну винагороду. Власник має право відмовитися від нового контракту з гравцями, оскільки страйк автоматично призведе до переведення команди в іншу лігу і стане серйозною і реальною загрозою як репутації, так і фінансовому стану клубу.

Омана— неправильне уявлення про факти і правові норми, які діють у момент укладання контракту.

Особливості омани:

– Фактична омана чи омана щодо права.

– Вирішальність моменту.

Приклад.

– Якщо А при укладанні контракту має неправильне уявлення про його фактичні та юридичні обставини і в зв'язку з цим робить неправильну оцінку своїх перспектив щодо контракту, тоді потрібно застосувати норми про оману.

– Якщо А правильно розуміє істотні обставини, але неправильно оцінює свої перспективи по контракту і внаслідок цього відмовляється виконувати його, то ситуація повинна розглядатися скоріше як невиконання контракту, а не як випадок омани при укладанні контракту.

Значна омана — це властивість, яка належать до істотних особливостей предмета, до якостей особи, з якою укладається контракт, якщо він укладається з урахуванням цієї особи, а також обставин, які за звичайних правил, прийнятих в обігу чи згідно з намірами сторін вважаються вирішальними, і сторона, яка діяла під впливом омани, не уклала б контракт такого змісту в іншому випадку.

Особливості значної омани: серйозність.

Умови щодо сторони, не введеної в оману. Сторона, введена в оману, може відмовитися від контракту:

–– якщо тільки інша сторона не заслуговує правового захисту, оскільки вона причетна до помилки сторони, введеної в оману;

– якщо обидві сторони були однаково введені в оману;

Приклад.

– А і В, укладаючи контракт купівлі–продажу автомобіля «Мерседес», не знали і не могли знати, що автомобіль уже є вкраденим. Відмова від контракту в даному випадку допустима:

– якщо помилка сторони, введеної в оману, була спричинена іншою стороною;

– якщо інша сторона знала чи повинна була знати про помилку сторони, введеної в оману.

Умови щодо сторони, введеної в оману. Згадана сторона не може відмовитися від контракту в таких випадках: по–перше, коли помилка є результатом грубої необережності сторони, введеної в оману; по–друге, коли сторона, введена в оману, взяла на себе ризик омани чи з огляду на обставини цей ризик повинен бути перекладений на неї.

Приклад.

– А продає Б статуетку невідомого скульптора С за справедливу ціну. Пізніше стає відомо, що статуетка створена відомим майстром Д. А не може відмовитися від контракту з В на підставі омани, оскільки обставина, що статуетка — робота С, мала на увазі ризик, згідно з яким вона могла бути створена видатним майстром.

Перевага правового захисту в зв'язку з невиконанням контракту над правовим захистом на основі омани.

Приклад.

– А знайшов на своєму городі заіржавілий кубок В вартістю 1000 $. Висока ціна базується на двох підставах: що кубок зроблений зі срібла (на городі А раніше знаходили срібні гроші). Пізніше стає відомо, що це залізний кубок ціною 15 $. В відмовляється прийняти кубок і заплатити за нього. Крім цього, В відмовляється від контракту в зв'язку з оманою стосовно властивостей кубка. В має право тільки на правовий захист, який передбачений у разі порушення контракту.

Шахрайство— свідоме, навмисне введення в оману іншої сторони з метою укладення з нею контракту.

Різниця між шахрайством та оманою полягає в характері і цілях намірів сторони, що займається шахрайством. Інша сторона в даному разі має право відмовитися від контракту.

Примус — спричинення моральних і фізичних страждань, а також зла іншій стороні з тим, щоб змусити її укласти контракт.

«Приховані недомовки»— це випадок, коли щось заявлено, але без наміру зобов'язати себе цим волевиявленням.

В юридичній науці, виходячи з інтересів забезпечення правових гарантій, діє принцип, згідно з яким «приховані недомовки» не мають юридичного значення.

Приклади.

– Якщо А і В впевнені, що досягли згоди, але по–різному розуміють природу або основу контракту, предмет обов'язків, то контракт вважається таким, що не відбувся.

– Якщо А, висловлюючи свою волю, перебував у такому стані, що не міг усвідомити юридичних наслідків свого волевиявлення, такий контракт можливо оспорити, але не через «прикриті недомовки», а на підставі того, що суб'єкт був не в змозі в тих обставинах зробити юридично значиме волевиявлення (пияцтво, наркотики і т. ін.)

Довідково:

Вади волевиявлення характеризувались та ілюструвались відповідними положеннями Конвенції про договори міжнародної купівлі–продажу товарів (Відень, 1980 р.) і Принципів міжнародних комерційних контрактів (UNIDROIT, 1994 p.).