library.if.ua

Міжнародна торгівля (2001)

7.4. Торгові звичаї.

Торговий звичай — це широковідомий порядок ділових відносин визначеної сфери діяльності, який прийнятий у національних об'єднаннях підприємців (палатах, загальних чи спеціальних ділових об'єднаннях).

Торгові звичаї застосовуються стосовно контрагентів тоді, коли сторони контракту не врегулювали конкретний випадок, який виник у ході виконання контракту, чи тоді, коли сторони посилаються на визначені торгові звичаї безпосередньо у контракті.

Довідково:

Торгові звичаї — правила поведінки, а не норма права. Класифікуються як умови контракту.

Торгові звичаї в англійському праві мають важливе значення, наприклад щодо тлумачення таких слів і висловів, як «відвантаження», «поточні дні», обмовка «біля» та ін. Основною ознакою торгового звичаю в американському праві є «постійність дотримання». У французькому праві ознаками звичаю є одноманітність, постійність дотримання, повторювання, відома тривалість дії в числі та просторі, визначеність, допущена законодавством, несуперечність публічному порядку.

Звичаї повинні відповідати таким вимогам:

1) мати характер загального правила;

Приклад: – А — оператор транспортного термінала, застосовує звичай порту, де він знаходиться, до В — зарубіжного перевізника. В зв'язаний цим місцевим звичаєм, якщо він має характер загального правила, тобто постійно застосовується стосовно всіх клієнтів, незалежно від місця їх знаходження чи національності.

2) бути достатньо відомими у відповідній сфері торгівлі;

3) бути визначеними щодо свого змісту;

4) бути розумними.

Приклад: – У торгівлі конкретним товаром діє звичай, відповідно до якого покупець не може зважати на недоліки товару, якщо це не підтверджено міжнародно визнаним інспекційним агентством.

Коли покупець А приймає товари в порту призначення, єдине відповідне агентство цього порту бастує. Виклик іншого подібного агентства з сусіднього порту призведе до великих затрат. Застосування торгового звичаю у даному разі було б нерозумним. До того ж можна зважити на недоліки, виявлені ним, навіть якщо вони не були підтверджені міжнародно визнаним агентством.

Загальні правила застосування торгових звичаїв.

Сторони пов'язані будь–яким звичаєм, відносно якого вони домовились, і практикою, яку вони встановили у своїх взаємних відносинах.

За відсутності домовленості про інше вважається, що сторони мали на увазі використання в їх контракті звичаю, про який вони знали чи повинні були знати та який широковідомий у міжнародній торгівлі.

Про торгові звичаї можна дізнатися з різних джерел (рис. 7.4).