Розміщення продуктивних сил України (1998)

3.5. Територіально-виробничі комплекси у системі економічного районування

Територіально-виробничі комплекси (ТВК) — це поєднання підприємств (та установ), для яких територіальна спільність їхніх компонентів — додатковий фактор підвищення економічної ефективності за рахунок значної стабільності взаємних зв'язків (у тому числі інформаційних) і ритмічності виробничого процесу, скорочення транспортних витрат; раціонального використання всіх видів місцевих ресурсів та сприятливих умов маневрування ними.

Система ТВК ієрархічна. Сукупність кількох ТВК на певній території породжує взаємозв'язки між ними, зумовлені спільним використанням території і промислової інфраструктури. Створюються умови, за яких стає ефективною централізація деяких виробництв, розрахованих на задоволення потреб ряду комплексів та автономних підприємств. Тоді з'являється регіональний ТВК, який можна вважати основою економічного району.

Враховуючи тенденцію до групового розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними об'єктів, до вдосконалення старих і формування нових ТВК, потрібно виробляти дійові заходи ефективного регулювання їх.

ТВК різних масштабів і типів зарекомендували себе як найбільш ефективна форма розміщення продуктивних сил, спеціалізації і пропорційного розвитку господарства України та її економічних районів. Тому великого значення у розміщенні продуктивних сил набувають ТВК різного змісту і рівня ієрархії, зокрема галузевих, міжгалузевих, інтегральних.

Галузевий ТВК поєднує підприємство на певній території. Галузевим комплексам властиве щільне компонування у вигляді промислових вузлів і центрів, а також промислових агломерацій. Високе просторове насичення промисловості на обмеженій території сприяє більш тісним зв'язкам структурних елементів комплексів основних виробництв і багатьох об'єктів міжгалузевого значення. Загалом галузевий комплекс є групою підприємств з широкими взаємними виробничими зв'язками, а також залежністю в оптимальному залученні до суспільного виробництва як чоловічої, так і жіночої праці. При цьому особливо важлива роль відводиться зв'язкам соціальної інфраструктури, що сприяє підвищенню ефективності комплексності.

Міжгалузеві ТВК формуються на основі певних виробничих процесів, які об'єднують послідовні стадії переробки первинної сировини.

Інтегральний ТВК є взаємопов'язаним і взаємообумовленим поєднанням галузей матеріального виробництва на певній території. Галузеві і міжгалузеві ТВК є при цьому лише своєрідними блоками. Важливими елементами територіальної структури інтегрального господарського комплексу регіонів України є економічні пункти, центри і вузли. Економічний вузол — це локальний господарський комплекс, який поєднує на компактній території всі галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери. Економічний центр і пункт визначаються відповідно ширшими та вужчими зв'язками із сусідніми територіями.

Комплекси виконують багатогалузеві функції, але в кожному з них є одне або кілька підприємств, які утворюють виробниче ядро, навколо якого розташовуються інші промислові об'єкти. Часто таким ядром стає електроенергетика. Крім електроенергетичного, в Україні провідними факторами є трудові ресурси, будівельні бази, водозабезпечення, транспорт, утилізація відходів основних виробництв.

Для багатьох ТВК України поняття комплексності досить умовне, часто під нею розуміють лише спільність території, тісні взаємозв'язки об'єктів виробничої інфраструктури і розташованих у певному районі підприємств, об'єктів сфери обслуговування населення.

Якісних змін у виникненні об'єктивних умов для формування нових ТВК останніми роками не відбулося. Проте в місцях нового промислового будівництва об'єкти соціальної інфраструктури у вигляді впорядкованих міст і селищ міського типу є одним з важливих чинників створення ТВК в Україні.

Усі райони великих промислових новобудов, де потрібно вирішувати проблему працевлаштування великої кількості будівельників, практично мають об'єктивні умови для формування нових ТВК. При цьому структура та ефективність факторів, що впливають на формування ТВК, залежать від масштабів додаткових резервів і можливостей комплексоутворення, об'єктивних економічних і природних умов України.

Важливою закономірністю, з якою пов'язане формування ТВК, є комплексність розвитку конкретних виробництв. При територіальному зосередженні промисловості немає потреби будувати транспортні шляхи для кожного підприємства окремо, зменшуються витрати на допоміжні і сервісні підприємства, житлово-комунальне господарство, лікувальні заклади.

Під впливом процесу територіального зосередження та закономірності і комплексності у розміщенні виробництва формується територіальна структура економічних районів, яка складається з кількох важливих елементів, створених внаслідок розміщення промисловості, сільського господарства, транспорту. її промислові елементи можна поділити на дві групи: галузеві й комплексні.

Основні елементи територіальної структури виробництва є ТВК або можуть перетворитися на них. Тільки галузевий і промисловий центри не можна ототожнювати з ТВК у повному розумінні цього слова. Отже, територіальна структура економічного району — це сукупність ТВК різних ступенів досконалості в такому поєднанні, що створює зручну ланку в системі територіального поділу праці.

У ТВК взаємопов'язані виробництва представлені промисловими та іншими виробничими підприємствами, розташованими на різних промислових майданчиках, але на таких відстанях одне від одного, що створюють територіальну єдність виробництва і споживання.

Оскільки суспільне виробництво існує у вигляді виробництва, представленого конкретними підприємствами, то вивчення впливу розміщення окремих галузей на формування комплексів має особливе значення. Найбільше впливають ті галузі, яким властива велика комплексотворна роль. До них належать чорна металургія, паливна промисловість, електроенергетика, машинобудування, лісова і деревообробна промисловість. Легка і харчова промисловість здебільшого формують лише елементарні комплекси або доповнюють комплекси інших типів.

Важливими елементами формування і функціонування територіальних галузевих, міжгалузевих, інтегральних комплексів є економіко-екологічні і демографічні. Вони сприяють у рамках ТВК кращому забезпеченню комплексної переробки сировини, використанню природних, трудових і матеріальних ресурсів, ефективній організації суспільного виробництва, створенню системи поселень із необхідними умовами праці і життя людей.

Розвиток міських агломерацій останніми роками тісно пов'язаний із створенням промислових або інших ТВК. Взаємозв'язки цих агломерацій значно підвищують ефективність виробництва на основі територіально-групового розміщення підприємств, єдиних комунікацій та сервісного господарства, розвитку міст-супутників тощо.

Великі гідроелектростанції можуть бути основою формування не тільки промислових, а й промислово-транспортних, промислово-аграрних, промислово-транспортно-аграрних комплексів. Каскад ГЕ С на Дніпрі став важливим фактором формування ТВК саме в районах Придніпров'я. Формуванню нових ТВК сприяє розширення електричних мереж на територіях, які не мають власних енергетичних баз.

Залізорудна промисловість впливає на формування ТВК в основному у двох напрямах. Перший сприяє створенню локальних гірничодобувних, залізорудних і допоміжних підприємств, селищ, міст та ін., тобто відносно самостійних галузевих ТВК. Приклади цього — багаті на вміст заліза родовища.

Другий напрям пов'язаний з видобутком бідних руд відкритим способом. Центральними ланками тут стають наземні збагачувальні й агломераційні фабрики, енергетичне, транспортне та інші господарства, де найбільше робочої сили і основних фондів.

В умовах України у виробництві чорних металів при сучасному рівні техніки дедалі більшого значення набуває наявність залізної руди, ніж палива, що матиме суттєвий вплив на формування промислових ТВК у тому чи іншому районі.

Для аналізу умов формування ТВК важливою є структура основних комплексотворних галузей, до яких належить машинобудування. Поліцентричний тип розвитку машинобудівних центрів України характерний для районів з високим індустріальним потенціалом, де чітко визначилися ТВК. У формуванні ТВК Придніпров'я, Прикарпатського гірничо-хімічного ТВК та деяких інших повинні брати участь різні підтипи поліцентричного типу, оскільки вони найбільше відповідають раціональному розміщенню продуктивних сил у межах відповідних економічних районів.

Моноцентричний тип характеризується тим, що в центрі району чи області зосереджується основна частина робітників і продукція машинобудування. До цього типу територіального розвитку машинобудівних центрів належить більшість областей і міст України.

Для України характерна загальна закономірність групової територіальної концентрації підприємств машинобудування, що зумовлює утворення "кущів" машинобудівних заводів, які разом з іншими промисловими підприємствами формують іноді цілі інтегральні ТВК.

Комбінування хімічних підприємств між собою та з підприємствами інших галузей економіки України веде до комплексного групового розміщення і робить хімічну промисловість однією з найважливіших ланок у формуванні ТВК.

Комплексне використання сировини і розширення технологічних та економічних зв'язків між виробництвом мінеральних добрив та іншими галузями основної хімії, металургією, вугільною, нафтовою, газовою промисловістю тощо сприяють територіальній концентрації виробництва і формуванню ТВК.

Мінерально-сировинні ресурси мають вирішальне значення для формування комплексів промисловості будівельних матеріалів лише при розміщенні цементної промисловості. Комплексотворні функції будівельної промисловості досить обмежені, оскільки вона сама добуває сировину і виготовляє напівфабрикати й готову продукцію.

В основу комплексотворення лісової, паперової і деревообробної промисловості покладено зональність розміщення лісів, комплексний характер деревини як сировини, територіальний збіг масового споживання різних видів продукції.

Глибокі й всебічні виробничі зв'язки формують регіональну спільність ТВК, які за своєю специфікою є промисловими та аграрно-промисловими. У структурі внутрішніх зв'язків одних комплексів можуть переважати сировинні зв'язки, в інших — вироби міжгалузевих формувань, у третіх — продукція кінцевого споживання. Найбільш розгалужені виробничі зв'язки в інтегральних ТВК, для яких характерні високі темпи розвитку одних підгалузей порівняно з іншими, що спричинює територіальні зрушення в матеріальному виробництві.

В Україні, де високе господарське освоєння території, зокрема Донбасу та Придніпров'я, а також густонаселених великих міст інших районів, слід удосконалювати ТВК внаслідок оптимізації їх галузевої структури, технічного переобладнання підприємств, раціоналізації внутрішніх і міжгалузевих транспортно-економічних зв'язків, посилення дії інтенсивних факторів. Це основний шлях розв'язання проблеми вдосконалення територіальної організації продуктивних сил і джерело економії суспільної праці в Україні.

У деяких регіонах України є об'єктивні передумови для формування нових ТВК у зв'язку з наступним нарощуванням промислового потенціалу галузей і регіонів внаслідок побудови нових індустріальних об'єктів.

У господарському комплексі України можна виділити 57 ТВК, які сформувалися або перебувають на стадії формування, та понад 300 різних промислових центрів, що безпосередньо не належать до територіального складу вищих за таксономічним рангом структурних елементів, оскільки переважна більшість цих структурних елементів має невеликі розміри.

У Донецькому економічному районі на основі потужних промислових вузлів сформовано 11 ТВК. Вугільна промисловість відіграла основну роль у створенні Донецько-Макіївського, Горлівсько-Єнакієвського, Стахановсько-Алчевського, Лисичансько-Рубіжанського ТВК. Розвинулися й такі галузеві ТВК із спеціалізацією на вугільній і металургійній промисловості, як Краснолуцько-Антрацитівський, Свердловсько-Ровеньківський, Торезо-Сніжнянський, Красноармійський, Краматорсько-Слов'янський, Маріупольський і Луганський.

Донецько-Макіївський ТВК характеризується складною галузевою структурою. В його основі є взаємопов'язані виробництва: вугільне, металургійне, машинобудівне, хімічне й будівельних матеріалів. Понад 100 шахт дають в основному коксівне вугілля. Енергетична база — це Курахівська, Старобешівська і Зуївська ДРЕС; металургійна — Донецький і Макіївський металургійні заводи. Донецький, Рутченківський та Ясинуватський машинобудівні заводи спеціалізуються на виробництві устаткування для гірничої промисловості.

Горлівсько-Єнакіївський ТВК — це вугільна, коксохімічна і хімічна, металургійна й машинобудівна промисловість. Тут добувається майже 20 % вугілля Донбасу. Хімічна промисловість тісно взаємопов'язана з чорною металургією і вугільною промисловістю.

Стахановсько-Алчевський ТВК сформований на основі коксохімічного і металургійного виробництва, машинобудування й металообробки. Найбільші підприємства — Алмазнянський та Алчевський металургійні заводи, заводи феросплавів і технічного вуглецю, бурового устаткування і зварних металоконструкцій.

Лисичансько-Рубіжанський ТВК з профільною вугільною промисловістю має хімічний комбінат, заводи гумотехнічних виробів і нафтопереробний, підприємства скляної промисловості та будівельних матеріалів.

Краснолуцько-Антрацитівський ТВК з профільною вугільною промисловістю має у своєму складі збагачувальні комбінати, машинобудівні підприємства для виробництва і ремонту шахтного устаткування. Споруджено підприємства легкої і харчової промисловості.

Основна спеціалізація Краматорсько-Слов'янського ТВК — випуск машин для вугільної, енергетичної, хімічної промисловості і чорної металургії, шахтових підйомників, гірничопрохідних машин, роторів для турбін, валів, блюмінгів, слябінгів, мостових кранів, потужних пресів, верстатів, крокуючих екскаваторів, будівельних машин. Значне місце посідають чорна металургія і коксохімічна промисловість. Великі запаси солі й крейди забезпечують розвиток у Слов'янську соляної та хімічної промисловості.

Луганський ТВК спеціалізується на транспортному машинобудуванні (тепловозобудівний завод), виробництві машин для гірничої промисловості, металообробних верстатів, інструментів, санітарно-технічного обладнання, деталей для автомобілів і сільськогосподарських машин, металургії, легкої та харчової промисловості.

Маріупольський ТВК характеризується поєднанням чорної металургії (заводи "Азовсталь", ім. Ілліча), важкого машинобудування (залізничні цистерни, металургійне устаткування) і коксохімічної промисловості. Комплекс важкої індустрії міста доповнюється харчовою і легкою промисловістю.

Провідною галуззю Торезо-Сніжнянського ТВК є вугільна промисловість, машинобудівні й металообробні підприємства (електротехнічні, приладобудівні, для виробництва устаткування для хімічної промисловості), підприємства будівельних матеріалів, серед яких вирізняється цементна промисловість у Амвросіївці.

Свердловсько-Ровеньківський ТВК формується на основі вугільної промисловості, а також будівельних матеріалів, підприємств металообробної, легкої і харчової промисловості.

В основі Красноармійського ТВК, що формується, є 6 вугільних шахт, заводи "Електродвигун", "Металіст", розвинена харчова промисловість.

Металургійна промисловість Придніпровського економічного району відіграла вирішальну роль у формуванні Дніпропетровсько-Дніпродзержинського, Запорізького, Криворізького, Нікопольсько-Марганецького ТВК, вплинула на формування Павлоград-Петропавлівського і Мелітопольського ТВК.

Дніпропетровсько-Дніпродзержинський ТВК є найбільшим в економічному районі. В ньому є металургія (п'ять металургійних заводів) повного циклу з випуском труб, суцільнокатаних коліс для залізничного транспорту, важке машинобудування (металеві конструкції для великих новобудов, продукція для доменних і прокатних цехів, шахт). Машинобудівні заводи випускають штампувальні преси, промислові електровози, бурякозбиральні комбайни, електротехнічні вироби. Хімічна промисловість виробляє продукти коксування, смоли, пластмаси, фарби, автомобільні шини, мінеральні добрива. Розвинена легка і харчова промисловість.

Криворізький ТВК сформувався на основі видобутку залізних руд і металургії. Тут працюють десятки великих шахт, п'ять гірничозбагачувальних комбінатів, металургійний завод, коксохімічні підприємства; виробляють гірничорудне й енергетичне устаткування та інші машини. Розвивається легка і харчова промисловість.

У Запорізькому ТВК переважає важка промисловість. Провідну роль у ньому відіграють чорна і кольорова металургія, машинобудування й металообробка та електроенергетика. До комплексу належать заводи феросплавів і вогнетривів. Особливого розвитку набули електротехнічне машинобудування, випуск малолітражних автомобілів "Запорожець", "Таврія". Помітно розвивається легка і харчова промисловість.

Нікопольсько-Марганецький ТВК формується на основі марганцеворудної бази в Україні. Тут працюють потужні шахти, кар'єри та збагачувальні фабрики. Важливу роль у ТВК відіграють металургійна, машинобудівна, промисловість будівельних матеріалів, а також легка і харчова. Нікопольський Південнотрубний металургійний завод випускає безшовні стальні труби різного призначення.

Павлоград-Петропавлівський ТВК формується на базі всебічного використання вугілля й створення підприємств, що обслуговують вугільну промисловість, машинобудування. Розвиваються машинобудування, легка і харчова промисловість.

У Мелітопольському ТВК, що формується на основі машинобудування і металообробки, діють заводи: верстатобудівний, моторний, компресорний, продовольчого холодильного машинобудування. Розвинені харчова і легка промисловість.

У Південно-Східному економічному районі цілком сформований Харківський і створюються Сумський і Кременчуцький ТВК.

Харківський ТВК є одним з найбільших інтегрованих ТВК в Україні. У його основі машинобудування і металообробка. Поряд з цим розвинені хімічна і харчова промисловість. Тракторне і сільськогосподарське машинобудування займають перше місце за обсягом валової продукції в галузевій структурі машинобудування і металообробки. Харків — великий центр випуску парових турбін для теплових електростанцій, атомних електродвигунів, крокуючих екскаваторів, різноманітних верстатів, машин і устаткування для легкої й поліграфічної промисловості. Хімічна промисловість виробляє пластмаси, лаки, фарби, хімреактиви, фармацевтичні препарати.

Полтавський ТВК спеціалізується на виробництві устаткування для хімічної і харчової промисловості, електротехнічних виробів, штучних алмазів і алмазних інструментів.

Сумський ТВК, що формується, має розвинене машинобудування, хімічну, харчову і легку промисловість. Функціонують заводи електронних мікроскопів, важких компресорів, помповий, чавунно-ливарний. Розвинені харчова і легка промисловість.

Кременчуцький ТВК формується на базі гідроенергетики, машинобудування, нафтопереробки, залізорудної, а також легкої і харчової промисловості. Ядром ТВК є автомобілебудування. Вагонобудівний завод випускає вагони і напіввагони; завод дорожніх машин — автоматизовані змішувачі для приготування асфальтобетону. Працюють підприємства деревообробної промисловості й технічного вуглецю.

У Центральноукраїнському економічному районі формуються Черкаський і Кіровоградський ТВК.

Черкаський ТВК формується на базі хімічної промисловості й машинобудування, Кіровоградський — на основі машинобудування, харчової і легкої промисловості.

У Столичному економічному районі виділяють Київський, Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський, Бердичівський ТВК.

Київський ТВК характеризується загальним, точним електротехнічним, верстатобудівним, транспортним машинобудуванням, устаткуванням для харчової та інших галузей промисловості.

Житомирський ТВК зосереджує комплекс галузей легкої, харчової, машинобудівної, деревообробної та промисловості будівельних матеріалів. Легка і харчова промисловість становлять майже 70 % вартості валової продукції. Підвищується роль машинобудування.

Чернігівський ТВК формується в умовах зручного транспортно-географічного положення, забезпечення трудовими ресурсами. Для структури ТВК характерне поєднання хімічної, легкої, харчової, метало- і деревообробної промисловості.

Білоцерківський ТВК формується на базі хімічної промисловості, машинобудування, легкої і харчової, Бердичівський — на основі легкої і харчової промисловості.

У Волинському економічному районі на базі машинобудування, хімічної, легкої і харчової промисловості створюються Луцький і Рівненський ТВК.

У Подільському економічному районі на базі машинобудування, електротехнічної, легкої і харчової промисловості формуються Вінницький, Хмельницький, Тернопільський, Кам'янець-Подільський, Шепетівсько-Славутський ТВК.

У Карпатському економічному районі всі ТВК можна поділити на три спеціалізовані групи: важкої індустрії; легкої і харчової промисловості, мішаного типу.

Львівський ТВК має в основі автомобільне, транспортно-підйомне, електротехнічне машино- і приладобудування; розвиваються також інші галузі.

До промислових ТВК важкої індустрії належить Червоноградсько-Сокальський, який об'єднує такі промислові пункти: Червоноград, Сокаль, Соснівку, Гірник, Добротвір, Селець, більшість з яких є вугільними центрами.

Хімічна промисловість стала ядром Калусько-Долинського ТВК, де розташовані Калуське об'єднання "Оріана", гірничовидобувна промисловість, нафтопереробна, газова та інші галузі промисловості; а також Дрогобицько-Роздольського ТВК, де функціонують гірничо-хімічний комбінат у Роздолі, калійний комбінат у Стебнику, газо- і нафтопереробні заводи у Дрогобичі й Дашаві, промислове виробництво у Бориславі, Стрию, Жидачеві.

До промислових ТВК мішаного типу належать Ужгородсько-Перечинський, Мукачівсько-Свалявський, Чернівецький.

На території Причорноморського економічного району сформувалися Одеський, Херсонський, Миколаївський і Сімферопольський ТВК. На стадії становлення Керченський, Джанкойський, Красно-перекопський, Каховсько-Бериславський, Первомайський, Ізмаїльський ТВК.

До Одеського ТВК належить майже 250 промислових підприємств, у тому числі 70 машинобудівних, 55 — харчової промисловості, 40 — легкої, 12 —хімічної. Провідними галузями ТВК є машинобудування і точне приладобудування, харчова і легка промисловість.

У Херсонському ТВК функціонує майже 100 промислових підприємств, у тому числі 16 машинобудівної, 25 — харчової, 13 — легкої промисловості. Профільними галузями ТВК є суднобудування, нафтопереробка, консервна, бавовняна, целюлозно-паперова.

Профільними галузями Миколаївського ТВК є суднобудування, виробництво підйомно-транспортного устаткування. Для нього характерна комплексність розвитку багатьох допоміжних галузей, у тому числі паливно-енергетичної, деревообробної, хімічної, легкої і харчової.

У Сімферопольському ТВК налічується понад 100 промислових підприємств, у тому числі 30 — харчової промисловості, 22 машинобудівних заводи і 15 підприємств легкої промисловості. Профільними галузями господарства є харчова і легка промисловість, машинобудування.

Севастопольський ТВК об'єднує 35 промислових підприємств, у тому числі 13 — харчової промисловості, 5 машинобудівних заводів і 5 підприємств легкої промисловості. Провідними у комплексі є харчова і легка промисловість, а також машинобудування і металообробка.

Основою для формування Керченського ТВК було поєднання природних і транспортних умов. Керченські руди сприяли розвитку тут залізорудної промисловості, а близькість до Азово-Чорно-морського басейну — рибної, судноремонтної і суднобудівної промисловості.

Передумовою подальшого розвитку Красноперекопського ТВК є великі сировинні ресурси Сиваша та його численних озер. Формування ТВК визначається комплексом хімічних виробництв.

Профільними галузями Ізмаїльського ТВК є харчова і легка промисловість, машинобудування. У ньому функціонує понад 50 промислових підприємств, у тому числі 19 харчової і 8 легкої промисловості.

Функціонування агропромислових комплексів має велике значення для подальшого інтенсивного розвитку сільського господарства України. Найбільш поширені у країні бурякоцукрові, плодоовочевоконсервні, виноградницько-виноробні агропромислові комплекси.