library.if.ua

Менеджмент інвестиційної діяльності (2003)

3.1.1. Визначення вартості запозиченого капіталу як джерела засобів підприємства

У процесі своєї діяльності компанія використовує запозичені засоби.

А. Довготерміновий кредит від комерційних банків (у цьому випадку вартість запозиченого капіталу фактично дорівнює, іноді враховуючи вартість його залучення, відсотковій ставці з кредиту, відповідно скоригованої на податковий ефект, і визначається шляхом договірної угоди між кредитором та позичальником у кожному конкретному випадку окремо).

Якщо підприємство не несе додаткових витрат із залучення банківського кредиту або якщо вони не суттєві стосовно суми залучених засобів, то наведена формула оцінки вартості банківського кредиту використовується без її знаменника.

Порівняльне оцінювання вартості довготермінових банківських кредитів із різними розрахунковими схемами нарахування відсотків здійснюється за допомогою узагальнюючого показника, що отримав назву ефективної річної відсоткової ставки (EAR).

Цей показник змінює фактичну ефективність вкладення капіталу, визначену з урахуванням кількості нарахувань за рік (чим більше значення т, тим вища вартість залученого кредиту).

Б. Випуск облігацій, що мають заданий термін погашення і номінальну відсоткову ставку.

Вартість облігаційної позики (kon) як джерела засобів підприємства можна розрахувати за такою формулою:



де с — ставка відсотка, в частках одиниці;

VN — розмір позики (номінальна вартість облігації);

Vp — поточна реалізаційна ціна облігації;

п — загальний термін передбачуваної позики (або кількість років, що залишилася до погашення облігації).

Обчислення приведеної (дисконтованої) вартості забезпечує більшу точність при визначенні доходу до дати погашення; наприклад, у випадку якщо відсотки сплачують два рази на рік, вартість рблігаційної позики можна визначити з такого рівняння:



де (VN * с) — річна сума купонного доходу за облігацією, гр. од.

Однак це рівняння можна розв'язати за допомогою фінансового калькулятора також лише приблизно.

Вартість фінансового лізингу визначається на основі ставки лізингових платежів, що передбачає поступове повернення основної суми боргу (на основі норми річної амортизації засобів, залучених на умовах фінансового лізингу) та вартості безпосереднього обслуговування лізингового боргу.

Вартість товарного (комерційного) кредиту оцінюється відносно двох форм його надання:

за кредитом у формі короткотермінової відстрочки платежу;

за кредитом у формі довготермінової відстрочки платежу.