library.if.ua

Державне регулювання економіки (2006)

6.1. Підприємництво як об'єкт державного регулювання

Підприємництво — ініціативна, самостійна господарсько-фінансова діяльність суб'єктів на свій ризик, під власну фінансову та майнову відповідальність у межах чинного законодавства, спрямована на досягнення комерційного успіху (отримання прибутку).

Аспекти вітчизняного бізнесу

Економічний — створення надійного каркасу розвитку економіки, оскільки підприємництво, приватна власність та заінтересованість є основними передумовами ефективного виробництва, які утверджують економічну свободу, реалізацію потенціалу, інтересів та волі людей.

Соціальний — забезпечує формування середнього класу як запоруки підвищення добробуту громадян, постійного економічного розвитку та соціально-політичної стабільності.

Політичний — гарантує безповоротність ринкових реформ, створює основу цивілізованого, демократичного суспільства, громадянської держави.

Національний — виступає основою консолідації суспільства і виходу із кризи, локомотивом динамічного економічного розвитку країни.

Міжнародний — є показником рівня розвитку підприємництва, ступеня економічної свободи, цивілізованості країни, її міжнародного авторитету, інвестиційної привабливості.



Нездатність значної кількості підприємницьких структур протистояти дисфункціям ринку породжує такі негативні явища:

масове банкрутство підприємницьких структур;

втрату державою платників податків (скорочення джерел поповнення державних доходів);

посилення соціальної напруги, соціальної нестабільності;

збільшення навантаження на державний бюджет (соціалізовані виплати).



Необхідність державного регулювання підприємницької діяльності в умовах трансформації суспільства обумовлена:

важливістю формування ринкової економіки підприємницького типу;

значенням становлення вітчизняного підприємництва для розвитку національної економіки та суспільного життя країни;

відсутністю нормальних макроекономічних умов для бізнесу;

складністю і тривалістю процесу переходу від адміністративно-командної до соціально орієнтованої ринкової економіки.

Державне регулювання підприємництва — це система правових, організаційних та регулятивно-контролюючих заходів держави, спрямованих на створення сприятливого підприємницького середовища й управління державним сектором для забезпечення ефективності та конкурентноздатності національної економіки.

Підприємницьке середовище — сукупність умов, що впливають на формування і розвиток підприємництва. Воно складається з таких основних елементів.

Економічні умови (фактори) визначають умови розподілу обмежених ресурсів і ступінь активності підприємницької діяльності — ступінь економічної свободи (вільний доступ до інформації, ресурсів, ринків); обсяг сукупного попиту; рівень розвитку ринків; конкуренції; стабільність національної валюти; податкову політику; рівень доходів населення тощо.

Політична ситуація обумовлює характер взаємодії суспільства і підприємницьких структур, їхню соціальну інтегрованість — наявність певних політичних інститутів (партій, рухів, об'єднань), їхню стабільність і характер взаємодії; відносини між основними гілками влади; способи управління і прийняття рішень; існування інституту соціального партнерства; домінування певної ідеології тощо.

Правове середовище створює умови для розвитку цивілізованих ринкових відносин — стан розвитку ринкового законодавства (зокрема господарського); характер регулюючого втручання держави у діяльність суб'єктів економіки; захист інтересів підприємців.

Соціально-культурне і демографічне середовище виявляє вплив на формування потреб споживачів, обумовлює специфіку попиту; формування типу економічної культури у суспільстві; кількість населення; рівень його освіти, культури; моральні норми; традиції; релігійні погляди; домінуючі соціально-культурні цінності тощо.

Технологічне середовище обумовлює не тільки характер виробництва, а й способи підприємницької діяльності — рівень індустріального розвитку країни; рівень науки, техніки; наявність технологій і їх впровадження у виробництво тощо.

Природно-географічне середовище визначає галузеву, територіальну, зовнішньоекономічну структуру економіки; види підприємницької діяльності; наявність природних ресурсів; їхню якість; клімат; географічне положення країни тощо.

ОГрганізаційне середовище характеризує систему органів державного управління, їхню взаємодію з суб'єктами підприємницької діяльності, способи та інструменти державного впливу на підприємництво, розвиток інститутів ринкової інфраструктури (банки, біржі, страхові компанії, рекламні агенства тощо) та виробничої інфраструктури (зв'язок, дороги, засоби інформаційного забезпечення тощо).