library.if.ua

Державне регулювання економіки (2006)

7.2. Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції, його роль у державному регулюванні економіки

Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ) — це економіко-математична структурна модель, яка відображає існуючі функціональні зв'язки між галузями і сферами економіки, а також взаємозв'язок між загальноекономічними пропорціями та пропорціями розвитку окремих галузей.

В основу МГБ покладена модель американського економіста В. Леонтьева "витрати — випуск".

Класифікація МГБ

1. За масштабом (широтою охоплення економічних процесів) :

народногосподарські (національні) — характеризують національну економіку в цілому;

регіональні — відображають взаємозв'язки між окремими економічними районами та регіонами країни.

2. За вимірниками:

— натуральні — характеризують зв'язки, що складаються у процесі виробництва і споживання всієї номенклатури продукції, яка виробляється національною економікою (у натуральних величинах);

— вартісні — відображають зв'язки щодо виробництва та розподілу створеного продукту на відновлення, нагромадження і споживання.

— натурально-вартісні — дають можливість в одній схемі відобразити міжгалузеві зв'язки і конкретизувати їх за найважливішими пропорціями й основними продуктами.

3. За характером відображення процесу виробництва:

статичні — фіксують стан національної економіки за певний період і базуються на попередніх обсягах і структурі кінцевого споживання та наступному визначенні обсягів виробництва окремих галузей (причому обсяг інвестицій є попередньо визначеною величиною);

динамічні — відображають процес відтворення у динаміці: попередньо визначається частина кінцевого продукту — невиробниче споживання, сальдо зовнішньої торгівлі, а далі на цій основі розраховуються обсяги виробництва, потреби та розподіл капіталовкладень за галузями.

Схема натурально-вартісного МГБ виробництва, розподілу продукції та послуг



Міжгалузевий баланс складається з трьох частин (квадратів):

квадрат — основний. У ньому відображається рух проміжного продукту, тобто частини створеного продукту, яка не виходить із виробництва і не призначена для кінцевого споживання. Тут горизонтально розміщені галузі, що виробляють продукцію (і-галузь); вертикально, у тому ж самому порядку, — галузі, що споживають цю продукцію (галузь).

Показники І квадрата характеризують взаємозв'язок між галузями, а саме: використання продукції однієї галузі для виробництва іншої за допомогою коефіцієнтів прямих витрат



де X.. — кількість продукції і-галузі, спожитої галуззю;

X. — валовий випуск галузі-споживача (галузі);

а.. — технологічні коефіцієнти прямих витрат, що характеризують кількість продукції однієї галузі (f-галузі), необхідної для виробництва одиниці продукції іншої галузі).





Вони є середніми величинами витрат галузі для кожного конкретного рівня розвитку техніки, технології та організації виробництва.

Розраховують також коефіцієнти повних витрат (PJ, які характеризують витрати будь-якого продукту на виробництво одиниці продукції у всьому ланцюгу взаємопов'язаних галузей (включають не тільки прямі, а й побічні витрати певного продукту).

УII квадраті МГБ відображається використання створеного продукту на кінцеве споживання (у), а саме:

особисте споживання (сімейними господарствами);

нагромадження (інвестування);

амортизація (відновлення основного капіталу);

чистий експорт (різниця між експортом та імпортом);

інше.

Сума показників І і II квадратів (по горизонталі) відображає валовий випуск продукції певної галузі (X.), а баланс рядків (ЕХ.) — валовий випуск продукції народним господарством в цілому (ВНП):



де X, — валовий випуск галузі (і = 1, 2, .... л);

X.. — кількість продукції і-галузі, спожитої галуззю (Х{. = а • х):

Х — проміжний продукт;

у. — кінцевий продукт;

п — кількість галузей.

Це перше (основне) рівняння МГБ.

НІ квадрат характеризує додану вартість (Z) і представляє собою доходи населення, підприємців і держави, тобто суму заробітних плат, дивідендів, прибутків, податків, а також амортизацію та інші елементи доданої вартості.

Сума показників І і III квадратів (по вертикалі) відображає витрати на випуск продукції певної галузі (X), а баланс стовпчиків (IX.) — витрати на створення продукції у всьому народному господарстві (ВНП):



де X — валовий випуск галузі-споживача (j = 1, 2, ..., п); IX.. = Іа.Х. — матеріальні витрати галузі-споживача; Z. — додана вартість; п — кількість галузей. Це друге рівняння М£Б.

IX, = IX., звідки IY. = IZ.. Це третє рівняння МГБ. Значення МГБ для державного регулювання економіки:

є основою для повного макроекономічного аналізу: представляє усі головні фактори, сфери, сектори, матеріальні потоки, експортно-імпортні зв'язки та показники розвитку національної економіки (ВНП, національний доход, проміжне споживання, кінцеве споживання, особисте споживання, амортизація, інвестиції, експорт, імпорт, добавлена вартість тощо);

використовується для макроекономічного прогнозування, зокрема за допомогою першого рівняння МГБ можна прогнозувати валовий випуск продукції;

за допомогою МГБ можна регулювати міжгалузеві зв'язки, формувати раціональну народногосподарську структуру, забезпечувати прогресивні зрушення в економіці та загальну економічну рівновагу;

виявляє роль різних факторів (внутрішніх і зовнішніх), секторів та галузей у розвитку національної економіки, використовується для аналізу і прогнозування тенденцій розвитку світової економіки тощо.