library.if.ua

Державне регулювання економіки (2006)

10.1. Необхідність, сутність, цілі та принципи зовнішньоекономічної політики Української держави

Зовнішньоекономічна політика — це діяльність держави, спрямована на регулювання економічних відносин з іншими країнами, на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора у національній економіці.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) — це розвиток економічних відносин між країнами, що здійснюють зовнішню торгівлю, міграцію капіталів та робочої сили; міжнародні науково-технічні та виробничі зв'язки; спільне освоєння повітряного та космічного простору, Світового океану; охорону навколишнього середовища, виконання програм та угод тощо.

Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин

передбачає створення відповідних умов та механізмів (правових, економічних, інституційних) для ефективного розвитку відносин, здійснення діяльності у цій сфері.

Причини, що обумовлюють регулювання ЗЕД:

інтенсифікація міжнародних економічних зв'язків та необхідність інтеграції у світову економіку;

потреба використання переваг міжнародного поділу праці та можливостей світового ринку;

прискорення ринкового реформування країни для підвищення ефективності національної економіки.

Об'єкти регулювання ЗЕД:

зовнішня торгівля;

міжнародний рух капіталів;

валютні та кредитні відносини;

науково-технічний обмін;



1 COT— Світова організація торгівлі — об'єднує більше 140 країн і має за мету створення цивілізованого міжнародно-правового режиму торгівлі.

2 Об'єднання пострадянських республік. У жовтні 2000 р. Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія і Таджикистан проголосили, що метою цього союзу є створення режиму вільної торгівлі, єдиного тарифу, спільної платіжної системи, спільного енергоринку.

3 Неформальне об'єднання Грузії, Узбекистану, України, Азербайджану та Молдови, створене для активізації торгівлі по лінії Центральна Азія — Європа (зокрема, для транспортування енергоносіїв з Каспію через Кавказ і Чорне море на південь Європи).

міжнародна міграція робочої сили;

зовнішній борг країни;

навколишнє середовище;

багатства Світового океану, повітряно-космічний простір тощо.

Міжнародна координація означає встановлення міжнародних режимів (домовленостей), що визначають правила, норми і процедури, яких потрібно дотримуватися у процесі зовнішньоекономічної діяльності.

Недоліки зовнішньоекономічного становища України (гальма інтеграції):

певна відірваність від головних напрямів сучасного науково-технічного та економічного розвитку;

слабке та нераціональне залучення країни до міжнародного поділу праці;

висока ресурсомісткість виробництва за недостатності паливно-енергетичних ресурсів (велика енергозалежність від інших країн);

нераціональна структура експорту та імпорту;

не адаптоване до європейського та світового вітчизняне

законодавство;

залежність від міжнародних фінансових організацій (значний зовнішній борг країни);

наявність бюрократичних перешкод, корумпованість державних службовців;

внутрішня політична нестабільність.

Сприятливі фактори входження економіки України у світове господарство:

геополітичне становище (міст між Західною Європою та Азією);

досить кваліфікована та дешева робоча сила, здатна до висококваліфікованої та наукомісткої праці;

багаті природні ресурси, сприятливі природно-кліматичні умови;

потенційно великий ринок товарів і послуг;

значний науково-технологічний потенціал країни.

Основні цілі зовнішньоекономічної політики держави:

створення сприятливих економічних та організаційно-правових умов для суб'єктів економіки у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

забезпечення раціонального входження економіки України у міжнародний поділ праці (пошук власного місця у світогосподарській структурі);

реалізація конкурентних переваг країни;

підвищення конкурентоздатності економіки на основі структурної перебудови та модернізації виробництва;

розвиток орієнтованого на експорт сектору економіки, розширення експортного потенціалу країни;

раціоналізація експортно-імпортних операцій.