Державне регулювання економіки (2006)

Залежно від зовнішньоекономічної доктрини, цілей та участі держави в регулюванні зовнішньоекономічних відносин, його методів та інструментів розрізняють такі види зовнішньоекономічної політики:

Протекціонізм — політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Фритредерство — політика вільної торгівлі з метою лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, вільного доступу на національний ринок товарів, капіталів, робочої сили тощо.

Механізм державного регулювання ЗЕД — сукупність правових, фінансово-економічних і організаційно-управлінських форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава стимулює, координує і регламентує діяльність суб'єктів у сфері зовнішньоекономічних зв'язків відповідно до цілей та завдань.

Основні методи регулювання ЗЕД:

правові;

економічні (акти тарифного регулювання);

валютне регулювання;

адміністративні (нетарифні);

заохочення експорту.

Митні тарифи — це систематизований перелік митних податків на товари, що ввозяться у країну чи вивозяться з неї.

Мито — це податок на товари, майно, цінності, які перевозяться через кордон країни.

Валютне регулювання — це сукупність заходів держави та центрального банку в сфері валютних відносин, що включають:

валютні обмеження;

регулювання валютних курсів;

імпортні депозити.

Шляхи стимулювання експорту

1. Економічне стимулювання:

надання пільгових експортних кредитів (зниження ставок та подовження термінів);

страхування експортних операцій.

2. Фінансове стимулювання:

податкові пільги (відстрочка, знижка, часткове або повне звільнення від податків тощо);

субсидії.

Демпінгова політика.

Адміністративні заходи щодо вивозу товарів.

Прогнозування (виявлення перспективних ринків).

Інформаційне, консультаційне обслуговування, організація виставок, ярмарків, підготовка кадрів.

Засоби морального заохочення (дипломатична підтримка).

Демпінг — продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від внутрішніх.

Антидемпінгові обмеження — це урядові обмеження на імпорт (тарифи, квоти), які забороняють продавати на внутрішньому ринку імпортні товари дешевше, ніж реалізується продукція місцевих виробників.

Компенсаційне мито — додатковий податок на імпортний товар, на виробництво якого були надані субсидії (дотації).

"Добровільні обмеження" — обмеження продажу товару за кордоном за власною ініціативою.