Статистика праці
3.2. ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
визначення потенційних поточних (даного часу) та перспективних резервів праці;
вивчення складу трудових ресурсів та зайнятого населення за різноманітними ознаками (за статтю, віком, рівнем освіти, заняттям, кваліфікацією та ін.);
отримання та аналіз показників, які характеризують розміщення трудових ресурсів на території країни, розподіл їх за галузями економіки;
складання та аналіз балансів трудових ресурсів;
вивчення руху трудових ресурсів (міжтериторіальних, міжгалузевих, професійних і под.);
вивчення ефективності використання трудових ресурсів.
Характер цих завдань пов’язаний з особливостями сучасного етапу соціально-економічного розвитку, соціально-політичної та економічної ситуації, яка склалася в країні.
Основними рисами цього етапу є:
розвиток госпрозрахункових відносин в економіці;
криза в економіці, що поглиблюється, загострення міжнаціональних відносин, розвал адміністративно-командної системи управління в умовах відсутності нової системи правління і т. д.
відмова від ряду стереотипів в економіці («дефіцит робочої сили»).
Усе це накладає відбиток на характер завдань, які стоять перед наукою.
Основні проблеми у сфері статистики трудових відносин:
статистичне вивчення міжгалузевого переміщення трудових ресурсів. Це питання пов’язане зі скороченням зайнятих у ряді галузей (невиробнича сфера), ліквідацією збиткових підприємств тощо;
вивчення міжтериторіальних міграційних течій. Необхідність вирішення цієї проблеми випливає з попередньої, а якщо сюди додати також раніше не властиві нам явища (суспільно-політичного, національного характеру), як-от: поява біженців, повернення кримських татар, еміграційні течії, то необхідність вирішення цих проблем та їх вивчення стає дедалі очевиднішою;
проблеми зайнятості. Якщо раніше ми говорили про «загальну зайнятість», «раціональну зайнятість», то на зміну їм прийшло явище безробіття. Звідси і завдання його статистичного вивчення;
збалансування робочих місць з готівковими ресурсами;
вивчення проблем перепідготовки, перекваліфікації робочої сили;
проблема прогнозування наслідків переходу до ринкових відносин. Як перехід до ринку відіб’ється на стані, структурі, використанні, зайнятості трудових ресурсів;
можливе виникнення нового напряму в статистиці;
кон’юнктурна статистика, у тому числі статистика кон’юнктури робочої сили;
проблема сумірності показників нашої статистики трудових ресурсів з аналогічними показниками статистики розвинутих країн і показниками, які рекомендують МОП, ООН. У першу чергу мова йде про поняття економічно активного населення, яке застосовується і в нас, але за методикою побудови відрізняється від інших західних країн;
проблеми оцінки трудового потенціалу, яка б давала комплексну характеристику запасу робочої сили з урахуванням ряду чинників: кількості населення, його професійної кваліфікації, освіти, статі, віку, трудової активності, потенційної продуктивності праці тощо.
Чисельність трудових ресурсів визначається на підставі даних про кількість населення в працездатному віці, кількість непрацездатного населення в працездатному віці та фактичного працюючого населення за межами працездатного віку. Важливим завданням статистики праці є не тільки визначення чисельності трудових ресурсів, але й обчислення показників статистики трудових ресурсів, які характеризують стан між категоріями населення на ринку праці, які використовуються при визначенні цієї чисельності.
Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів має розроблення системи їх балансів.
До системи балансів трудових ресурсів належать:
зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);
баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях та джерел їх забезпечення;
балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;
балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання;
балансові розрахунки потреби в спеціалістах; міжгалузевий баланс затрат праці;
баланс робочого часу.
Система балансів і балансових розрахунків розробляється для окремих регіонів і країн в цілому. При цьому необхідно враховувати кон’юнктуру ринку праці, динаміку й структуру робочих місць у плановому періоді, зміну демографічної структури населення, напрями та масштаби міграційних процесів; динаміку чисельності й структуру зайнятості населення працездатного віку; ефективність використання трудових ресурсів; джерела і масштаби формування професійно-кваліфікаційної структури працівників; темпи зростання продуктивності праці тощо.
Баланс трудових ресурсів являє собою систему взаємозв’язаних показників, які характеризують формування та розподіл трудових ресурсів. Він складається з двох частин: ресурсної (трудові ресурси) і розподільної (розподіл трудових ресурсів) (додатки 3—4).
У сучасних умовах формування ринкових відносин існує невідповідність між наявністю ресурсів та потребою в них, що визначає необхідність вироблення додаткових заходів щодо інтенсифікації суспільного виробництва, підвищення продуктивності праці тощо.
Розглянемо основні показники статистики трудових ресурсів (та їх методологічне визначення), які використовуються для забезпечення моніторингу на повному і зареєстрованому ринках праці.